Запишіть речення, розставляючи розділові знаки. Виділіть відокремлені обставини.
1. Майстер зрізав очеретини вирівнював і ладнав їх не відчуваючи ні втоми ні вогкості ні палких укусів комарів.
2. Зустрінемося за кілька днів у п’ятницю.
3. Тужливо подивившись у небо лелека від криниці повертається назад у бічну вулицю.
4. Хіба ж я міг піти не пообідавши?
5. Стомившись від напливу вражень Шептало спинився нашорошив вуха і сторожко скосив очі.
6. Відчинивши навстіж вікна і двері на ганок я впивав у себе на повні груди чисте тепле вогкувате м’яке повітря морське.
7. Дівчина маючи на своїй голові вінок володіє чарами.
8. Пригнувшись під розбуялим кущистим бузком я ступив на стежку.
9. Перед нами відкрилося село розкинувшись серед хлібів.
10 І довго так стояв малий Мирон то схиляючись то повертаючись над бродом але лізти у воду все якось не смів.
11. Татари вбивають і палять залишаючи за собою пустош.

У кожної людини є свої кумири. Для когось це зірки Голлівуду, естрадні артисти, друзі. У міру дорослішання у людей змінюються життєві інтереси, відповідно змінюються і кумири. А для мене ідеалом була і залишається моя дорога і улюблена бабуся.

Талановитий працівник, надійний друг, чудова господиня, любляча мама, турботлива бабуся, душа будь-якої компанії і просто хороша людина - всі ці визначення по праву належать моїй бабусі, Сумкіна Валентині Арсентіївна.

З 19 років і до цього дня вона беззмінно працює в своїй рідній Туркінской школі на посаді вчителя початкових класів. Серед колег користується повагою, а серед учнів - безмежною любов'ю. За весь час роботи моя бабуся отримала величезну кількість грамот і подячних листів. Їй присвоєно звання «Ветеран праці», а також вона була нагороджена нагрудним знаком «Почесний працівник загальної освіти Російської Федерації».

Не кожній людині випадає щастя мати такого друга, як моя бабуся. Я говорю про дружбу між бабусею та онукою. Без страху отримати осуд я ділюся з нею своїми секретами і проблемами. Я точно знаю, що вона завжди зрозуміє і дасть правильну пораду не як бабуся, а як подруга.

У своєму будинку бабуля - чудова господиня. Її квартира усипана домашніми квітами, а на кухні часто пахне пирогами. Ще я вважаю, що моя бабуся - героїчна мати. Рано залишившись вдовою, вона зуміла виростити і виховати трьох дітей. Також бабуля дуже любить і піклується про нас, своїх внучатий.

На селі Валентину Арсентіївна знають як активну учасницю художньої самодіяльності. Крім всіх своїх достоїнств, вона має воістину даний від бога прекрасний голос. Коли вона співає, здається, завмирає все навколо. Я теж люблю співати, і мені лестить, коли говорять, що мій голос схожий на голос моєї бабусі.

І, нарешті, ця жінка просто хороша людина. У нашому селі її поважають все дорослі і діти. Так склалися обставини, що в даний момент їй зроблять операцію. І мені б хотілося, щоб кожен, хто прочитає моє твір, просто побажав моєї улюбленої бабусі здоров'я. Я вірю, що вона стійко витримає всі труднощі, що стоять на її шляху, адже Валентина в перекладі з латинської мови означає сильна, здорова. **

1. уночі була гроза, а ранок видався ясний. 2. хвилина, і табун мов буря понесла. 3. билося серце, і грала кров,од передчуття чогось радісного. 4. схилилась над колискою мати ,і перші звуки колискової пісні музика рідної мови переливаються в її кровинку. 5. аркадій петрович щодня дивився на квітник, але тільки сьогодні він його зацікавив. 6. не вдержав старий запорожець непроханої сльози ,і покотилася вона на його сиву бороду. 7. попереду героїчна праця , і славні перемоги. 8. біля ніг її плещеться ,мре і мов питаючи в тривозі одна другу ,про щось найголовніше в світі хвиля хвилю доганяє. 9. може квіти зійдуть, і настане ще й для мене весела весна. 10. річка широка та глибока, а вода синя та чиста і котиться вона вдалечінь. 11. микола направив струни повів смичком ,і жалібна пісня розляглася по хаті. 12. після вечері микола взяв свиту й ліг спати на соломі ,але його не брав сон. 13. по узліссі на галявині зеленіє перший ряст ,і цвітуть проліски та сон-трава. 14. скоро уся долина і гори блищать вогнями, і разом з димом з землі здіймається вгору і пісня. 15. дощ пройшов ,і київ зеленіє. 16. на землі і в повітрі білів сніг, та манячили цупкі замерзлі стовбури дерев закурених снігом. 17. за вікнами глупа темінь, і мені стає так дивно на серці. 18. важкі хмари облягали небо ,й не було майже просвітку. 19. грався петрик із телятками, та дуже вже йому хотілося в панському садку погуляти. 20. потім двері грюкнули, і все стихло. 21. на ранок зірвався вітер, і небо заволокло сірими розпатланими хмарами. 22. навколо стояла вечорова тихість, а в ній поволі відбивались зорі. 23. тяжкий біль і ненависть одним корінням ,переплелися в душі дмитра,проте похилене чоло було спокійне. 24. сонце останній раз освітило землю та впало за гору. 25. спустився вечір та одразу похолоднішало. 26. за селом починався гай, і вузенька стежка вела через нього. 27. усе більше темніло і вітер все дужчав. 28. пройшла гроза і ніч промчала.