Запишіть речення, розставте розділові знаки,лідкресліть відокремлені
приклади
1.Для мене особисто Львів місто моєї душі.
2.Найменша дочка його Соломія студентка сільськогосподарського та
інституту пильно оглядала подвір'я.
3. Гризуни наприклад ховрахи завдають багато шкоди полям.
4.А він орел шумить клекоче мов щось важливе розказати хоче
5. Як рибалка я повинен бути людиною поважною і розсудливою.​

- Здрастуй, Іванко!

- Привіт, Сашко! Радий тебе зустріти!

- І я так само радий! Ну, розповідай, як провів літні канікули?

- О, я провів їх дуже цікаво. Ми з батьками їздили відпочивати до моря.

- Справді? І куди саме ви подорожували?

- У Крим. Спершу ми жили в Алушті в пансіонаті. Купалися в морі досхочу. Я з татом навіть рибалив з пірсу.

- Щось упіймали?

- Морського йоржа! Але його їсти майже неможливо, тож ми його відпустили.

- А потім ви ще десь подорожували?

- Так, ми їздили на екскурсії в Ялту, Севастополь, Судак. Мені особливо сподобалася стародавня фортеця в Судаку. Так що я все про себе та про себе! Ти як провів літо, друже?

- У батьків грошей подорожувати не було, тому я провів його вдома. Але не нудьгував.

Сьогодні дуже теплий день весни. Я прокинулась від того, що тепле проміння котре пройшло через моє вікно, легко та ніжно доторкувалось до мого обличчя. Відкривши очі, я дуже довго лежала у ліжку думаючи про сьогоднішній день. Думала про свої плани. Думала про сьогоднішню роботу у мене на подвір'ї. Відійшовши від думок я захотіла виглянути у вікно. Біля вікна, мені було тепло і затишно, немовби на дворі липень. Подивившись на двір через моє вікно я пішла одягати свій сарафан. Вийшовши на двір я посміхнулась до теплого проміння від котрого сьогодні мій день і почався. Я приготувала собі сніданок. І пішла у садок у котрому стояла невеличка "домівка" котру змайстрував у тому році для мене мій тато. Я йому за це дуже вдячна. У тій маленькій хатинці стояв невеличкий столик, до я кого я частенько ходила аби поснідати. У моєму крихітному будиночку було багато віконець, через які я завжди люблю дивитись на мамин садок в якому росли мої найолюбленіші квіти, за якими я усе літо допоки я на канікулах. Я ситно поснідала. Помила посуд та пішла у "глиб" маминого садка. Пройшовши пару метрів від початку цієї різнокольорової весняної гамми я помітила, щось маленьке та біленьке навпроти мого вікна. Підійшовши ближче я зрозуміла, що це був підсніжник котрий визирнув під моїм вікном. Довго думала: А чому це я раніше його не побачила ? Коли ще у вікно зранку заглядала ? Для когось це буде загадкою, а саме для мене: Самим прекрасним, що є навесні !