Запишіть речення, ставлячи подані в дужках займенники у потрібному відмінку. Підкресліть питальні займенники однією лінією, а відносні- двома.
1. Згадай, до (яка) країни нас погойдує степ-корабель. 2. Про (хто) згадає цей воїн у найтяжчі хвилини бою? 3. Мати вже й не знала, (хто) дякувати. 4. (Які) словами передати свій біль і відчай? 5. Уже й не згадаю, (який) вітром занесло мене в ті краї. 6. Гляньте, (скільки) відтінками виблискує ця росинка вранці
- Богдане, скажи щиро: ти почувався коли-небудь щасливим?
- Звісно. А ти що, ні? - здивувався хлопець.
- Не так, щоб ні, але я не впевнена, чи то було справжнє щастя. От скажи, коли ти щасливий.
- Що тут мудрувати. Я був щасливий, коли мені подарували новенький велосипед. Дуже щасливий, коли немає домашніх завдань і можна цілий вечір грати у футбол...
- Ех, Богдане, це в тебе якесь дитяче щастя. Ще б сказав, що ти щасливий, коли з'їси шоколадну цукерку або надмеш жувальною гумкою бульбашку.
Чому? А ось слухайте.
У компанії старшокласників був один командир, який сам за всіх приймав рішення. І саме він все вкрадав у першокласників. У компанію старшаків входили всі учні з 15 по 16 років, крім одного Вадима, якому 15 років. Він не любив красти, а хотів всім зробити добро, ось йому тільки заважала його скромність.
Ідучі, він побачив, що маленького хлопчика б'є та зграйка старшокласників. Він не витримавши вдарив старшого головного хлопця, і той більше ніколи не крав, і його вигнали зі школи. А Вадим зрозумів, що потрібно в такій ситуації не стояти в сторонці, а захищати честь першокласника (або слабшого за нього людину).
Отже, ця історія вчить, що потрібно не боятися в своїй правоті, а ще захищати слабших.
Удачі)))