Запишіть речення у якому засобом зв'язку між підрядними частинами є сполучник: А) Землю, що крила дала мені, довічно буду любить
Б) Іронія-блискавка ума, котра освітить всі глибини смислу.
В) Щоб жить, ні в кого права не питаюсь.
Г) Хай буде так, як я тобі велю.
Одного разу мені на день народження купили велосипед.
Але я міг кататися тільки у себе на подвірьї,тому-що недалеко була дорога і мені не дозволяли батьки виїзджати на вулицю кататися з друзями
І тоді я задумався про те як було би добре якщо б зникли машини і я міг би спокійно їздити по дорогах і нічого не боятися
Мені батьки багато розповідали що траплялися нещастні випадки з дітьки які їздили на велосипедах і їх збивала машина,але я тоді придумав ось що
У нас недалеко був зарослий великий маєток
Я попросив батьків щоб вони зробили там вело-трассу але батьки не погоджувалися бо казали що це надто дорого.Тоді ми з батьками вірішили долучити інших батьків,людей і назбирати кошти.
Ви не повірите але рівно через півтора роки назбирали сумму дуже велику і сталося так що нам вистачило на побудування вело-трасси або по іншому вело майданчика
1 - В
2 - Б
3 - Г
4 - Б
Объяснение:
1 - Відносні прикметники позначають ознаку предмета через відношення до інших предметів або явищ: дерев'яний стіл, золотий перстень (до матеріалу), зимовий ранок, тижневий термін (до часу), міські вулиці, прибережна трава (до місця).
2 - падіння, злети, поразки, перемоги - однорідні підмети; були - присудок; та - сполучник - службова частина мови не є членом речення
3 - ми вчимося - це граматична основа - підмет та присудок
4 - У називних реченнях головний член стверджує наявність предметів чи явищ і виражається іменником у формі називного відмінка (Світлая, дивная ніч (Г. Чупринка)). Називні речення вимовляються з інтонацією повідомлення. Від інших типів односкладних речень вони відрізняються тим, що в них немає і не може бути дієслова. Тому в називних реченнях зазвичай відсутня вказівка на час дії або вона зрозуміла лише зі змісту речення.
Такі речення можуть поширюватися означеннями й додатками, але не обставинами (Глибокі борозни літ (М. Хвильовий)), оскільки обставина передбачає наявність дієслова-присудка. Інколи називні речення можуть починатися вказівними частками ось, от, он (Ось і Каховка (О. Довженко)).
варіант Г теж називні речення, але їх 2, а в завданні написано називне речення - в однині