Запишіть складні іменники разом і через дефіс. Поясніть їх
правопис.
(Авіа)(мото)будування, (віце)адмірал, (хліб)сіль, (дощо)мір, (людино)день,
(людино)доза, (життє)пис, (перекоти)поле, (п’яти)річка, (стоп)кран,
(трудо)день, (лісо)сплав, (радіо)комітет, (купівля)продаж, (лікар)еколог,
(блок)система, (прем’єр)міністр, (кіловат)година, (міні)футбол, (чар)зілля,
(мати)(й)мачуха, (тепло)(й)(гідро)електростанція, (сто)річчя, електро/поїзд,
світло/водо/лікування, двох/сот/ліття, авто/фургон, магазин/салон,
льон/кучерявець, зоре/носець, кіно/репортаж, мікро/економіка,
мово/знавство, лексико/графія, макро/світ, Кам’янець/Подільський,
максі/спідниця, всюди/хід.

Пишу тебе, как и договаривались. Извини, что так долго собирался с мыслями, было некогда. Да и новостей интересных не так уж и много. Мне хотелось рассказать тебе нечто необычное, захватывающее, поэтому написание письма все откладывалось и откладывалось. Но поскольку время идет, и ты, наверное, очень ждешь весточку от меня, буду рассказывать о своей повседневной жизни.

В школе дела идут хорошо, можно сказать отлично. Если в году были проблемы с физикой и химией, то в этом мне удалось заметно улучшить свои оценки. Я стараюсь больше заниматься самостоятельно – читаю, решаю задачки, иногда смотрю познавательные программы и фильмы. Когда чего-то не понимаю старшего брата объяснить и внимательно слушаю. Самое интересное, что мне начали действительно нравиться эти предметы, которые раньше казались скучными и сложными. Это здорово.

Це портрет козака в похідному одязі зі зброєю в руках. Художник намагається зобразити суворого і водночас задуманого запорожця.
На передньому плані картиними бачимо немолоду людину з міцною поставою. Позаду бувалого воїна — сутички, війни, битви. На смаглявому обличчі сліди часу і переживання, адже чоло пооране глибокими зморшками. Густі чорні брови суворо насуплені, в очах причаєний смуток, задума. Орлиний ніс із горбинкою надає обличчю виразу мужності, сили і впевненості в собі. На самому чубі розлігся оселедець. Довгі вуса грізно настовбурчені, а густі, як ліс, брови нависають над очима.
Одягнений чолов’яга у сорочку з жупаном. Зверху, наче шкура ведмедя, обвисає кирея. У міцних руках захисника народу застигла шабля, загартована в кривавих боях.
Образ героя, змальований художником, викликає пошану до вірного сина свого народу, нагадує славне історичне минуле.
На мою думку, художнику вдалося зобразити на картині задуманий і водночас суворий вигляд запорожця.
твір опис картини Антона Монастирського «запорожець»