Запишіть слова у три колонки: 1- прислівники, 2- сполучники, 3- прийменники. (мається на увазі усі слова, що є у цьому уривку)
Одного разу я прокинувся, а від вікна ясніє м’яке біле сяєвце. Припав лобом
до шибки – біло надворі, а небо чорне, ані зірочки по ньому, ані просвітку,
хоч малого. Не схоже на те, щоб розвиднялося. Небо тільки-но починає
братися на світанок, спершу сивіє, наче по ньому розлився Чумацький Шлях
від обрію до обрію. Трохи перегодом угадується над степом тиха просинь, і
тоді кожен кущик при дорозі видається здалеку людиною.
А все було просто, і маленька давня радість лоскотнула мені в горлі:
знадвору у вікно зазирав перший сніг. Він прийшов опівночі й видавався мені
досвітком.
Щоб не так нудно й моторошно було вранці йти шляхом, - ніде ні вогника, ні
звуку, тільки вовки виють, то збоку, то десь попереду, то позаду нас, - ми
придумали розкладати звечора, як повертаємося з училища, вогонь напроти
Писаревого лісу.
Виключити з життя дружбу все одно, що позбавити світ сонячного світла.
Цицерон
Однією з основних духовних потреб людини є спілкування. Спілкування з тим, кому можна довіряти, хто завжди зрозуміє та підтримає, на кого можна покластися у будь-якій життєвій ситуації. Саме таким і повинен бути справжній друг — щирим, відданим, порядним. У великому світі людині важко знайти собі такого друга, але ще важче — не втратити його через якусь дрібницю, не "розміняти" стосунки з ним. Справжнім є саме той друг, із яким разом пройшли і радощі, і печалі, і який і в радощах, і в печалях залишився поруч.
Хоча кожен із нас у якомусь сенсі є егоїстом, справжня дружба — це такі стосунки, які вимагають відданості, а іноді, навіть, і самопожертви.
Хто просить, а давати забуває, матиме тільки те, що має. (Колумбійське прислів'я)
У дружбі інтереси товариша повинні важити не менше, ніж власні, бо саме принципи рівності та взаємоповаги, ставлячи людей на найвищий щабель, допомагають зберегти у серці почуття безкорисливої любові до друга.
Ми просимо друга прийти до нас, пропонуємо свої послуги, обіцяємо розділити з ним стіл, дім, майно; справа за малим — за виконанням обіцяного. (Жан де Лабрюйер)
Не можна плутати щиру дружбу із приятельськими стосунками, тому що приятелів у людини може бути безліч, але справжній друг — завжди один. У приятелів можуть бути схожі інтереси, спільне місце роботи або навчання, але між ними немає справжнього духовного єднання, яке робить людей одним цілим (наскільки це можливо). Дружба — це тонка та тендітна річ, і, знайшовши у багнюці цей "діамант дорогий", потрібно докласти максимум зусиль для того, щоб він не втратив свого блиску. Так, близькі стосунки вимагають відмови від брехні, фальші, недовіри.