Запишіть словосполучення, підкресліть лише словосполучення з
прийменниками.
Стоїмо коло тину; коло звужується; працював протягом канікул; боротися з
протягом; навколо школи сад; оглянься навколо; пливи упоперек річки;
покреслено впоперек; вийшли на зустріч; йдемо назустріч святу.
- Чим різняться підкреслені прийменники коло, з, навколо, на, поперек?
Як вони, на ваш погляд, утворились?
2. Випишіть рядок, у якому всі прийменники непохідні:
1) Без, між, серед, біля, вздовж;
2) Через, під, до, над, на, за;
3) Для, з, поміж, згідно з, посеред;
4) При, під, протягом, з-за, обабіч.
3. Спишіть, підкресліть прийменники, вказавши їх походження (надпишіть
угорі).
Над кручею, над садом, на горі розквітла яблуня. Піднімали вітри
мільйон трембіт понад Черемошем. Крутяться тихо сніжинки круг
золотих ліхтарів. Край стежини лавка, тут сиділа ти не раз.
Ніч у сніговій завії крутиться довкола стріх. Тихим листом неспокій
понад серцем кружля.
4.Диференційована творча робота.
- складіть речення так, щоб слова край, проти, близько спочатку
виступали як прийменник, а потім як прислівник
Як чудово на прогулянці в зимовому лісі!
Все навкруги біле, вкрите пухнастим м'яким снігом. На гілках дерев, особливо на широких лапах ялинок, лежать купи снігу, схожі на шапки. Всі гілки схилилися під вагою снігу. Коли сніг падає з дерева, гілка розпрямляється.
Небо чисте, блакитне. На сонці сніг блищить, переливається і грає всіма барвами веселки, навіть дивитися боляче на цю розкіш.
Мороз. Сніг вискрипує і хрумає під ногами. Якщо взяти в руки трохи снігу і уважно роздивитися, то кожна сніжинка — як витвір мистецтва, ніби якийсь казковий майстер-ювелір зробив ці крихітні ажурні зірочки.
Дерева вкриті не тільки снігом, на гілках — іній і паморозь.
У лісі дуже тихо, здається, що всі сплять під білосніжною ковдрою. У морозному повітрі звуки розносяться дуже швидко і лунають на далеку відстань. Ось ворона каркнула, ось сорока застрекотіла, ось ще якась зимова пташка подала голос. А це синичка цвірінькає. Насиплю їм хліба і борошна, їм важко знаходити їжу взимку.
Ні, не всі заснули. Ось і чиїсь сліди на снігу. Хто тут бігав? Може, заєць в білому зимовому кожушку рятувався від рудої красуні-лисиці або від сірого зголоднілого вовка.
Сонце взимку сідає рано. Ось вже рожевіє сніг на капелюшках ялинок, а білі берізки самі стають золотаво-рожевими. Спочатку блакитні, а потім сині і фіолетові тіні лягають на сніг між дерев. Небо червоніє на заході, а зі сходу іде темрява, навіть тоненький серпок місяця вже можна побачити. Вечоріє, холодно. Повертаємось додому, по своїх слідах ідемо назад по хрусткому снігу. Вийшли з лісу, озирнулись — а він вже чорний на синьому сніговому килимі.
Объяснение: