Запишіть спочатку складні речення, що складаються з двох частин, а потім — з більшою кількістю таких частин.
Накреслити схему любих двох речень!
1.І раптом теплі небесні води густо злетіли на ниви в тінях сизої хмари, але сонце зараз десь близько засвітило веселку, і дощ перестав (М. Коцюбинський). 2. Він замислився, але нараз лише його засяяло радістю (М. Коцюбинський). 3. Місяць зійшов пізно, і розтрушені, як віхті ромашкового сіна, хмари раптом тилися, задимились, ожили і побігли на захід (М. Стельмах). 4. Зійшли сніги, шумить вода, весною повіва. Земля квіточки викида, буяє травка молода все мертве ожива (П. Грабовський).
юбов приносить щастя, любов приносить розпач, страждання. Цим почуттям керувати неможливо.
2-- Бо так вже створено світ, що не завжди виникає взаємність у коханні. І тоді здається, що найстрашнішої кари, муки та сліз не треба
3--Життя прожити — не поле перейти. Так говорить народна мудрість. А мій дідусь, уста цієї самої мудрості, не втомлюється повторювати, що жити треба по совісті. Донедавна я навіть не замислювався над цими словами. Проте насправді є над чим подумати. Адже совість — це така моральна категорія, наявність чи відсутність якої характеризує і саму людину. Або істоту, яка лише називає себе людиною.
вот немного может вам оттолкнутся стих... Все починається в житті з малого:
З зернини – хліб, з промінчика – зоря!..
Коли Господь нам вказує дорогу –
Радіє серце, наче в немовля!..
2. Я вдячний Богу за любов велику,
За те, що Він мої гріхи простив,
Омив мене, і в небеса покликав,
Що Він мене, як сина полюбив!..