Запишіть текст,поставте пропущені розділові знаки, визначте час, вид, форму, особу або рід та дієвідміну дієслів. Певно влітку, купаючись у морі чи річці, ти пробував відкривати очі під водою. Дивишся довкола — і бачиш не водорості й каміння а розпливчасті зелені й бурі плями. Бо наші очі можуть добре бачити тільки в повітрі. Риби — ті бачать тільки у воді. А як же ті хто живе на поверхні води?Ось по воді гасає кругами зграйка маленьких і блискучих жуків-вертунів. Якщо вони помічають що до них підкрадається риба вони вистрибують із води. Якщо ними зацікавиться якийсь птах — вони втікають у воду. Як же вони бачать одночасно й у воді й у повітрі?Справа в тому що з ними відбулася зовсім дивна історія: кожне око у вертунів розділилося на дві половинки. Нижня половинка ока пішла під воду й дивиться на риб а верхня — дивиться у повітря. Жук став чотириоким!

Объяснение:

наша мова - це найбільший даний нам скарб. без неї ми не можемо уявити українського народу. і хотілось би, щоб так було завжди, щоб вона лунала звідусіль: з екранів телевізора, з уст кожного українця. не знаю як складеться наше майбутнє, та питання мови є дуже актуальним в наш час. якщо ми вважатимемо, що наша мова найкраща, поважати та шанувати її, не забруднювати її поганою лексикою, жаргонізмами, росіянізмами, то вона цвістиме, і тішитиме кожного з нас. зараз в нашій мові з'являється багато нових слів - неологізмів, і це не є погано, а навпаки, наша мова збагачується, і я хочу щоб так було завжди!

я робитиму все, для того щоб українська мова не стала забутою, а лунала з кожного куточка нашої держави!

У кожного з нас ода єдина Батьківщина. Особисто у мене – це Україна, і я про це ні хвилини не жалкую. Адже я народився в найкращій у світі країні. Я щиро люблю її привітних людей, її родючі землі і безмежні простори. Вічними символами моєї Батьківщини стало блакитне безхмарне небо і золотаві пшеничні поля. Багата українська природа не залишає байдужим ні одного мого співвітчизника або гостя моєї країни. Я впевнений, що у нашої держави велике майбутнє.Та якою ж я бачу Україну в майбутньому? Як кажуть, майбутнього без минулого і теперішнього не буває. Звичайно ж, Україна й сьогодні велика держава. І про це можна розповідати нескінченно. Так само нескінченно можна міркувати і про майбутнє нашої країни. Щодо мене, то насамперед я хотів би, щоб наші співвітчизники стали щирішими, добрішими, щоб вони поважали і любили свій рідний край, а Батьківщина відповідала їм взаємністю.Україна ні в якому разі не повинна втратити свої шаровари, вишиванки, різнокольорові стрічки, музичні народні інструменти, свої танці, свій завзятий настрій, свій український дух, адже це наша неповторна особливість! Сьогодні Україна багата не тільки на промислові підприємства і родючі землі, а й на працелюбних людей, і такою вона залишиться ще багато століть.На мій погляд, зараз дуже важливо берегти українську природу: створювати більше заповідників, садів, і парків, а також боротися проти вирубання лісів. Адже природа – це наше здорове життя і здоров’я майбутніх поколінь. Крім того – українська природа неповторна у своїй красі і повинна дарувати свою красу усім, хто живе на нашій землі.А взагалі, я впевнений, що майбутнє України найбільш усього залежить від нас з вами. Якщо ми будемо байдужими до усього, що відбувається навколо нас, то ми ніколи не зможемо збудувати щасливе майбутнє. Тому, якщо ми хочемо бачити свою рідну країну духовно, культурно, політично і економічно розвинутою державою, яка буде спроможною відстоювати свої особисті інтереси в будь-якій міжнародній сфері, ми повинні розвиватися самі, тим самим розвиваючи рідну країну, не бути байдужими до майбутнього і докладати до цього якомога більше зусиль. Чим вищими будуть прагнення наших співвітчизників, тим більший результат ми отримаємо у майбутньому.У подальшому я хочу стати юристом, тому мені подобається більше дізнаватися про закони своєї Батьківщини, про їхнє виникнення, про історію країни. Мені дуже хочеться внести свій внесок у майбутнє України і в подальшому своїми знаннями допомагати співвітчизникам. Я сподіваюсь, що я зможу якимось чином впливати на розвиток рідної країни.Та все ж головне для мене – не ким стати, а яким бути. І якщо більшість українців, як і я, будуть прагнути стати щирішими, милосерднішими і добрішими, будуть мати бажання на краще змінити свою країну, то обов’язково Україна стане найрозвиненішою і найсильнішою у всіх відношеннях державою в світі!