Запишіть текст, виділіть закінчення дієприкметників, поясніть правопис голосних. Виділіть творчі суфікси дієприкметників. 1. Оповит.. розмаїто-жовтим серпанком осені, садок задумливо дрімав (Г. Михайличенко). 2. Крізь заґратован.. маленькі віконечка тихо лився сірий світанок (А. Головко). 3. Коси дівчат заплетен.., кожна у віночку, а сорочки з тонкого полотна так уже вибілен.. та вишит.. різними узорами, що не надивишся (М. Олійник). 4. Сонце зараз було схоже на згасаюч.. в осиротілім полі осіннє багатство (М. Стельмах).

Задовольняти свої потреби і сприяти задоволенню потреб інших – насправді важливо. Але чи усвідомлюємо ми, що крім фізичних, моральних, соціальних потреб кожен з нас має також духовні потреби? Вони, як і всі інші, є важливою складовою нашого життя. І їх задоволення чи незадоволення дається взнаки. Можливо, ми не завжди вміємо їх розпізнавати, усвідомлювати і задовольняти, але від того вони нікуди не діваються.
Яскравим свідченням наявності духовних потреб є те, що кожна людина тягнеться до чогось вищого, глибшого. Навіть ті, які не є практикуючими християнами, які не живуть активним глибоким духовним життям, часто є вразливими на якісь страхи, пов’язані з чимось невідомим, таємничим. Навіть затятих атеїстів часто лякає поняття смерті, пекла тощо. Слідування різноманітним забобонам, магічним ритуалам, обрядам, навіть серед людей, які не є дуже віруючими, як також приналежність до різних рухів і груп з релігійним підтекстом, навіть те ж практикування йоги чи інших східних практик – живе свідчення наших духовних потреб. (ВЗЯТО С ИНТЕРНЕТА)

Відповідь:

Пояснення:   А ви цікавились питанням, чи є добро там, де немає правди? Чи щаслива людина, яка бреше? Чи панує біля неї добро? А я відповім- ні.

  Чесна людина завжди викликає повагу, а головне – довіру. Напевно, тому чесність як риса характеру дуже цінується. Адже якщо ми вважаємо людину чесною, ми можемо покластися на її слово, з нею легко і приємно дружити, вести справи. Також можна бути впевненим, що її ставлення до нас щире, що вона думає те, що говорить. І поза очі не стане розповідати про нас гидоту. Що ж таке добро? Добро – це допомагати людям, не ображати, вміти співчувати, довіряти людям, вітатися із посмішкою на обличчі та піднімати настрій людям своєю енергією, а також говорити правду. Навіть якщо правда гірка, вона повинна бути. А якщо ми збрешемо? Скажемо неправду? Можливо людині, яка почує її стане краще, вона почує, що захоче, але вам не стане краще. Брехня до добра не доводить. Неправда породжує нову неправду, і так буде тривати до тієї пори, поки ви не зізнаєтеся. Цим ви втратите довіру людини і щоб ви не говорили, вірити вам не будуть.

 Я вважаю, що не буде добра, якщо ви брешете. Такий світ і все повертається сторицею. Неправда-зло. Творіть лише добро!