І. Запишіть текст, виправивши орфографічні та пунктуаційні помилки.
Козак заглянув дівчині в очі що синіли густо як бе..дон..е море. Скільки
доріг і бе..доріж сходив щоб милуватися їх блакит..ю такою
не/повторно/ніжною чарівливо/привабливою.
Тремтіло повітр..я сповнен..е в..сняних мелодій. І небо мирне бе..хмарне
всміхалося з високості від ро..коші і щастя. Заплющивши на мить очі Арсен
внутрішнім зором на/ново осягнув страшні картини не/воля втеча
пере\слідуван..я бойовищ(шч)а. Чиє сповнене чорної злоби сер..це мов
не/наситна потвора бажає крово/пролить і руїн?
- Ти вже ні/коли мене не/покинеш запитувало дівоче сер..це мовби з
докором.
- Ні/коли Златко. Тепер на/віки разом билося у відповідь друге юначе.

(1)Раптом Арсенове вухо ловить крім любих довго/очікуваних слів ледь
чутний тупіт копит. (2) Як у кожного козака щаст..я у н..ого скоро/минуче.(3) І
як справжній козак він знову готовий у не/скінчен..у дорогу здобувати
щаст..я все/народне. (4) Це він козац..кий посланець мчить бистро/крилим
птахом сповістити Арсенові що жит..я його дорога без/кінця. (5) Арсен
мовчки пр..горнув Златку…
ІІ. Наголошуйте правильно: нАново, невОля, бойовИща.
ІІІ. Виконайте тестові завдання речень, позначених цифрами.
1. Перше речення ускладнене відокремленим членом
А додатком Б означенням В обставиною Г прикладкою
2. Відокремленою прикладкою ускладнене речення
А перше Б друге В третє Г п’яте
3. Разом треба писати всі слова, окрім
А на/віки Б довго/очікуваних В все/народне Г без/кінця
4. Прислівником не є слово
А разом Б тупіт В знову Г мовчки
5. У реченні: «Арсен мовчки пр..горнув Златку…» виділений фрагмент є
А підметом Б присудком В додатком Г не є членом речення

Займенник – це самостійна змінна частина мови, яка лише вказує на предмети, їхні ознаки або кількість, не називаючи їх, і відповідає на питання хто? що? який? чий? скільки? котрий?

Займенник уживається в мові замість іменника, прикметника та числівника  і виконує синтаксичну роль у реченнях тих самих членів речення, що й іменники, прикметники та числівники (докладніше у розділі «Синтаксис»). Займенники уживаються у мовленні, щоб уникнути повторення тих самих слів у реченні; вони також пов’язують зміст окремих речень, роблять їх зрозумілими.

Объяснение:

Типы односоставных предложений

 Актуализация опорных знаний

Односоставными называются предложения с одним главным членом.

односложные предложения

именные (именительный, номинативные) (главный член выражен существительным и имеет признаки подлежащего)

Киев. Тишина ...

глагольные

( имаеознакиприсудка)

Караюсь, мучаюсь, но не каюсь

(Т. Шевченко).

отмечено-личные (действие выполняется определенной, определенной лицом. Действует-слово в форме I или II лица единственного или множественного числа настоящего или повелительного наклонения)

Хотела выпить воды.

неопределенно-личные

(Действие касается неопределенного круга лиц. Глагол в форме III лица множественного числа настоящего или будущего времени)

О нем говорят . Стояли недолго.

обобщенно-личные

(Действие выполняется обобщенно, то есть она относится в равной степени любого лица. Глагол в форме II лица единственного или множественного числа)

шилом моря

не согреет .

(Род. Творчество)

безличные (главный член является выразителем процесса или состояния. Действующее лицо при этом вообще не предусмотрена). Главный член может быть выражен:

1 безличным глаголом в форме 3-го лица единственного числа настоящего или будущего времени или в форме среднего рода единственного числа времени: дворе

светает ...

2 личным глаголом в значении безличного: В каждом окне светилось .

3 глагольными формами на - но - то : Добавлено много книг.

4 неопределенной форме глагола: Писать только то, что необходимо за-

помнить .

5 наречиями или другими частями речи в роли наречий: Мне было

Увы его.

Памятка!

1. Именительные - предложения, в которых утверждается существование каких-то предметов или явлений. главный член

в номинативных предложениях выраженный основном существительным в именительном падеже единственного или множественного числа: Арфа вечерняя (Л. Костенко).

2. Не являются нарицательными предложения, в которых определение стоит после подлежащего, потому что тогда оно выполняет функцию именной части составного сказуемого.

3. Если в предложении есть любое обстоятельство, то это предложения не именительное, а двоскладне с пропущенным сказуемым: Сады вокруг .

4. Односоставные предложения всегда являются полными: Леса .. .

5. К обозначено-личных предложений относятся предложения без подлежащего (который