Запишіть власне українські заповідники до поданих іншомовних слів і навпаки. як вони можуть бути використані в ділових паперах? Злободенний,життєпис,відвідання,небокрай,недолік,зародковий,розумний,людожер,вчитель,особа,особистийсхвалення.

Чарівним є місяць листопад. Коли зима повільно входить у власні права. Лише тонкі та проникливі душею люди можуть зрозуміти всю красу та велич цього перехідного стану природи.
Осінь-це пора відпочинку. Відпочивають безмежні лани,налиті багряною глазуррю.Відпочивають дерева,про прекрасні шати яких тепер нагадують густі дими багаття. Відпочиває й натомлена літньою клопіткою працею душа людська.
Небо тягнеться сірим монотонним простирадлом аж до самого піднебесся. Та,знаєте,є щось прекрасне у цій однотонності. Я люблю осінь! Люблю кожен яскравий,неповторний момент цієї чаівно-таємничої пори. Люблю гуляти осіннім лісом,насолоджуючись кожною хвилиною своєї юні,вдихаюче сире повітря із запахом моху та прілого листя.
Саме ця пора дає нам зрозуміти всю красу свого життя. Надихає творити щось нове та прекрасне. Осінь-це найкраща пора для творчості,для нових починань.

Пісня в житті українців (календарно-обрядові пісні)

Пісні здавна допомагали нашому народу сформувати культуру та звичаї. Українці завжди щирі на пісні, усі життєві радощі та негаразди ми завжди супроводжували піснею. Коли чуєш українську пісню, одразу ж хочеться заспівати її разом і усіма, полинути думками у пісенний край.

Найстаріші пісні — це календарно-обрядові. Саме вони виникали у наших пращурів під час польових робіт, різних свят та як пояснення явищ природи, які були незрозумілі. Співи були пов’язані із календарними подіями. Кожної пори року виконувалися певні обряди у супроводі пісень. Тому і до цього часу збереглися пісні літнього циклу — русальні, купальські; осіннього — жниварські; зимового — колядки й щедрівки; весняного — веснянки.

Часто пісні супроводжувалися танцями або театралізованими діями, бо в кожну і них вкладено глибокий зміст.

Пісні завжди приносили радість і добро людям.