Запишіть , вставляючи пропущені букви ,спочатку складнопідрядні речення з кількома підрядними , а потім складні речення із сурядним і підрядним зв’язком.
Дружба, яка не є взаємною, рано чи пізно набридає людині та стає досить неприємним. Адже коли у нас щось трапляється, ми ідемо за порадами до свого найкращого друга. Ми йому довіряємо всі секрети, радимось та допомгаємо йому у цьому навзаєм. Хто як не кращий друг може ще підтримати? Не потрібно через маленьку сварку або через кофлікт чи плітки сваритись та руйнувати дружбу яка роки будувалась(або певний період). Після спілкування з друзями справді стає спокійно на душі якщо ти в цій людині не помилаєшся, що довірив їй якусь важливу інформацію.Не потрібно ніяких психологів, якщо друг справжній, вірний, може зрозуміти та порадити.Друзі мають обовязки яких потрібно дотримуватись. У кожному дружба своя. Не кожен зрозуміє чиюсь дружбу, адже у кожного вона різна. Буде неприємно, якщо ти довірив людині свої секрети, а вона не стримала своєї обіцянки і розповіла інформацію, або навіть не поділилась своїм.. Знайшовши близьку людину, потібно докласти всіх зусиль, щоб не втрати її. Щоб мати вірного друга - потрібно бути вірним йому! Хто просить, а давати забуває, матиме тільки те, що має. Дружба - це велика цінність. Як кажуть: "Вірний приятель - то найбільший скарб. Справжнім є саме той друг, із яким разом пройшли і радощі, і печалі, і який і в радощах, і в печалях залишився поруч. В лиху годину узнаєш вірну людину - тобто коли ти будеш у скрутній ситуації і тобі потрібна буде термінова до авжеш не всі тобі до от тільки тоді ти справді зрозумієш кому ти важливий і наскільки. Друг буде радий бачити тебе у любій годині якщо це терміново, може відкласти всі свої плани. Дружба — це тонка та тендітна річ, і, знайшовши у багнюці цей «діамант дорогий», потрібно докласти максимум зусиль для того, щоб він не втратив свого блиску. Так, близькі стосунки вимагають відмови від брехні, фальші, недовіри.
Відомий український педагог В. О. Сухомлинський колись писав: «Ефективність і сила виховання майбутніх поколінь визначається тим, наскільки глибоко ідея шанування Батьківщини опановує особистістю, як яскраво і глибоко бачить вона саму себе і оточуючий світ очима патріота». На мій погляд, у патріотичному вихованні величезну роль грає краєзнавство, адже знання про історію своєї малої Батьківщини формує любов до неї і дбайливе ставлення до рідного міста, рідної домівки, рідної школи тощо.
Одним із центрів формування громадянської свідомості, зрозуміння причетності малої Батьківщини до світової історії, а також формування активної життєвої позиції є наш шкільний музей, у якому нещодавно я разом зі своїми однокласниками побував на екскурсії. Усі експонати, зібрані в нашому шкільному музеї, мають довгу та цікаву історію. Кожен з представлених предметів пройшов через багато рук, колись був знайдений, принесений чи подарований, і тепер займає почесне місце на полицях музею.
Знайомлячись з експонатами шкільного музею, ми знайомилися не тільки з історією рідної школи, а й культурою та життям своїх земляків, починаючи зі стародавніх часів і закінчуючи сьогоденням. Документи, листи, речі розповідають про колишніх вчителів нашої школи а також про відомих випускників, які зробили великий внесок у розвиток нашого краю і нашої країни.
Історія міста, історія району нерозривно пов’язані з традиціями; традиції є частиною історії. Музей – це хранитель традицій та історії. Музей нашої школи був створений недавно, в жовтні 2006 року. Його експозиції увібрали в себе не тільки історію району, де розташована школа, але і всі основні факти історії самої школи, якій виповнилося тридцять років. Однак початком музею був 1991 рік – рік десятиліття школи. Саме тоді зародилася ідея збереження та вивчення шкільних традицій. Ця ідея була втілена тільки в жовтні 2006 року.
Експозиції музею представили історію мікрорайону школи, історію будівництва та відкриття загальноосвітнього закладу. Зібраний і оформлений матеріал про першого директора школи, вчителів – ветеранів праці. Великий розділ музею присвячений Великій Вітчизняній війні. Тут представлений матеріал про ветеранів Великої Вітчизняної війни, учасників бойових дій в Афганістані і чорнобильців – випускників нашої школи.
Всі експонати музею справжні. Вони передані до експозиції родичами героїв музею або самими героями. На жаль, багато документів на сьогоднішній день не збереглися. Однак нам організаторам музею – учням та вчителям нашої школи вдалося зібрати багато окремих даних, які до відновити цілісну історичну картину.
Шкільний музей, у якому ми побували на екскурсії, служить не тільки засобом зберігання традицій, а й засобом виховання поколінь. Він є центром виховної роботи з учнями , допомагає їм відчути свою причетність до історії школи і рідного міста. Експозиції музею нагадують учням про традиції рідної школи. Учні, вчителі, батьки усвідомлюють себе і хранителями, і творцями традицій.
Відомий український педагог В. О. Сухомлинський колись писав: «Ефективність і сила виховання майбутніх поколінь визначається тим, наскільки глибоко ідея шанування Батьківщини опановує особистістю, як яскраво і глибоко бачить вона саму себе і оточуючий світ очима патріота». На мій погляд, у патріотичному вихованні величезну роль грає краєзнавство, адже знання про історію своєї малої Батьківщини формує любов до неї і дбайливе ставлення до рідного міста, рідної домівки, рідної школи тощо.
Одним із центрів формування громадянської свідомості, зрозуміння причетності малої Батьківщини до світової історії, а також формування активної життєвої позиції є наш шкільний музей, у якому нещодавно я разом зі своїми однокласниками побував на екскурсії. Усі експонати, зібрані в нашому шкільному музеї, мають довгу та цікаву історію. Кожен з представлених предметів пройшов через багато рук, колись був знайдений, принесений чи подарований, і тепер займає почесне місце на полицях музею.
Знайомлячись з експонатами шкільного музею, ми знайомилися не тільки з історією рідної школи, а й культурою та життям своїх земляків, починаючи зі стародавніх часів і закінчуючи сьогоденням. Документи, листи, речі розповідають про колишніх вчителів нашої школи а також про відомих випускників, які зробили великий внесок у розвиток нашого краю і нашої країни.
Історія міста, історія району нерозривно пов’язані з традиціями; традиції є частиною історії. Музей – це хранитель традицій та історії. Музей нашої школи був створений недавно, в жовтні 2006 року. Його експозиції увібрали в себе не тільки історію району, де розташована школа, але і всі основні факти історії самої школи, якій виповнилося тридцять років. Однак початком музею був 1991 рік – рік десятиліття школи. Саме тоді зародилася ідея збереження та вивчення шкільних традицій. Ця ідея була втілена тільки в жовтні 2006 року.
Експозиції музею представили історію мікрорайону школи, історію будівництва та відкриття загальноосвітнього закладу. Зібраний і оформлений матеріал про першого директора школи, вчителів – ветеранів праці. Великий розділ музею присвячений Великій Вітчизняній війні. Тут представлений матеріал про ветеранів Великої Вітчизняної війни, учасників бойових дій в Афганістані і чорнобильців – випускників нашої школи.
Всі експонати музею справжні. Вони передані до експозиції родичами героїв музею або самими героями. На жаль, багато документів на сьогоднішній день не збереглися. Однак нам організаторам музею – учням та вчителям нашої школи вдалося зібрати багато окремих даних, які до відновити цілісну історичну картину.
Шкільний музей, у якому ми побували на екскурсії, служить не тільки засобом зберігання традицій, а й засобом виховання поколінь. Він є центром виховної роботи з учнями , допомагає їм відчути свою причетність до історії школи і рідного міста. Експозиції музею нагадують учням про традиції рідної школи. Учні, вчителі, батьки усвідомлюють себе і хранителями, і творцями традицій.