Запиши подані дієслова в наказовій формі (1 ос. мн.) Мовчати, послухати, поспішати, зберігати, озиратись, звернутись.​

- Бабусю, а що це за книга?
- Це, Петрику, наш родинний фотоальбом.
- Ого, як цікаво! Ану ж, бабусю, давай подивимося його?
- Розгортай.
- Бабусю, а це хто?
- Це, Петрику, твоя мама. Маленька ще була, приблизно твого віку. О, а он твій дідусь у військовій формі.
- Бабусю, а це ти?
- Так, Петрику.
- Ти була такою красунею!..
- А он, онучку, ти.
- Де?
- Той маленький карапуз.
- Я?
- Так, Петрику, це ти.
- Бабусю...давай закриємо той альбом... Не хочу я дивитися на себе малого. Я ж не такий. Я сильний! Я справжній чоловік!
- Гаразд.

Говорити на різних мовах (різними мовами) — не розуміти один одного. Утрачати мову — на якийсь час позбуватися здатності говорити. Держати слово — 1. Виголошувати промову, говорити. 2. Виконувати обіцянку. Поперхнутися словом — раптово замовкнути, не договорити, не закінчити якусь думку. Держати (тримати) язик за зубами — мовчати, зберігати таємницю. Гострий язик — влучна, дотепна, дошкульна, глузлива мова. Обливати брудом — несправедливо звинувачувати когось у чомусь, ганьбити, обмовляти, неславити. Переводити розмову на щось інше — заговорювати зуби. Сипати словами як горохом — говорити, не зупиняючись, дуже швидко і багато. Сипатися з язика — вимовлятися швидко та у великій кількості (про слова, фрази).