Запитання 1 Правильно вжито розділові знаки прямої мови в реченні
варіанти відповідей
a)Проводжає мати сина і шепоче: "Мужній будь!"
b)А що сидиш тут, Устинко питає чи обідала ти?
c)"Хто дітей любить, той добрий чоловік" - казали колись моя бабуня.
d)"Земля найкраще пахне восени, - говорить сам до себе Тимофій".
Запитання 2
Речення з непрямою мовою (розділові знаки опущено)
варіанти відповідей
a)Еге подумав Остап так ось воно що!..
b)А де ж батько запитав Дмитро.
c)Нам сказали щоб ми йшли своєю дорогою.
d)Ні, не клич мене, весно казала я їй не чаруй і не ваб надаремне.
Запитання 3
Правильно оформлено цитату в реченні
варіанти відповідей
a)В. Сухомлинський писав: що "Без поваги, без любові до рідного слова не може бути ні всебічної людської вихованості, ні духовної культури".
b)Улюблений вислів Рильського був: "Сім раз добре подумай про кого-небудь погано, а за восьмим зроби йому хороше".
c)Арістотель не приймав учення Платона про ідеї. Платон мені друг, але істина - ще більший мій друг - відомий його афоризм.
d)М. Коцюбинський в новелі "Intermezzo" писав "Сонце! Я вдячний тобі".
Запитання 4
Діалогом називають
варіанти відповідей
a)Точно переданий уривок якогось твору
b)Чуже мовлення, передане лише зі збереженням змісту висловлення
c)Пряма мова двох осіб
d)Чуже мовлення передане дослівно
На минулих вихідних ми з батьками ходили в зоопарк. Цього дня я чекав весь тиждень. На вулиці була чудова осіння погода, світило тепле сонечко, віяв легкий вітерець. Настрій у всіх був чудовий. При вході в зоопарк ми купили квитки, різні ласощі для тварин і пройшли всередину.
Наш похід почався з огляду вольєрів з вовками. Деякі з них ходили по клітці і шкірили свої гострі ікла. Інші спали і ніяк на нас не реагували.
Постоявши трохи біля їх вольєрів, ми пішли далі. У нашому зоопарку дуже багато тварин і мені з нетерпінням хотілося усіх оглянути.
Найбільше мені подобається гати за мавпами і великими горилами. Біля кліток з ними завжди багато відвідувачів. Це дуже смішні і забавні тварини. Вони видають гучні крики, корчать смішні пики, і весь час просять їжу. Хтось з натовпу кинув мавпочці цукерку. Вона квапливо почала його розгортати і вже через хвилину попросила нову.
Поряд з мавпами знаходяться клітки з птахами. Кожна пташка має своє забарвлення. Одні яскраві, великі, інші-сірі і зовсім непримітні. Є навіть хижі птахи з потужними кігтями і великим дзьобом. З птахів найбільше мені подобаються павичі. Особливо коли вони распушают свій гарний хвіст.
Найдовше затримались біля огорожі з оленями. Вони з задоволенням їли з рук моркву і яблука. Дорослий олень з великими гіллястими рогами весь час намагався відігнати маленьких. Вони йшли, але знову поверталися за своєю порцією їжі. Їм дуже сподобалися яблука. Ще ми кормили верблюдів, коней, ламу, ослика, кроликів, морських свинок і хом’яків.
У зоопарку ми провели майже весь день. На виході нам запропонували зробити пам’ятне фото з мавпочкою. Ми із задоволенням погодилися. Я дуже люблю ходити в зоопарк і годувати там тварин. Буду з нетерпінням чекати наступного походу в зоопарк.
Збереження пам’ятки архітектури поч. ХХ ст. художнього музею М.Біласа (вілла «Гопляна») на майдані Кобзаря та пам’ятки архітектури поч. ХХ ст. музею міста-курорту (колишня вілла «Saryusz») Трускавця. Належне зберігання творів М.Біласа, експозицій та фондів музеїв.
Збереження конструктивних елементів будівлі Ратуші в м. Самборі, пам’ятки архітектури національного значення; збереження історичної достовірності пам’ятки.
Збереження будівлі ХІХ ст., розташованої у с. Журавники Пустомитівського району, шляхом її відновлення та створення тут музейного інтерактивного об’єкту «Панська садиба ХІХ ст.». «Панська садиба XIX ст.» в с. Журавники знаходиться посередині майбутнього туристичного маршруту «Глинянським шляхом» (костел в с. Вижняни, церква в с. Чорнушовичі, «Панська садиба XIX ст.» в с. Журавники, музей килимарства в Глинянах, Унівська Лавра). Площа споруди – 1000 м2. Після її відновлення тут буде відтворено традиційний інтер’єр та екстер’єр садиби, ландшафтний парк, створена експозиція історії села. Для туристів та відвідувачів будуть проводитись майстер-класи з народних ремесел, що зробить туристичний маршрут ще привабливішим
Територія, на яку проект матиме вплив:
Львівська область (у т.ч. м. Трускавець, м. Самбір, Пустомитівський район)
Орієнтовна кількість отримувачів вигод:
100 тис. осіб
Стислий опис проекту:
Будівля Художнього музею М. Біласа, в минулому курортна вілла «Гопляна», побудована у курортному місті Трускавці в 1921 році за проектом архітектора Я. Семковіча в традиційних формах модерну з елементами «закопанського» стилю. Це єдина із збережених вілл зрубної конструкції споруджена з тесаних смерекових колод, з’єднаних між собою за до врубок. Основними базовими архітектурними елементами вілли є: різьблені стовпи галерей, кронштейни, причілок з оздоблюючим елементом «сонечко». В 1930-х роках вілла слугувала резиденцією Р.Яроша – голови акціонерного товариства курорту в 1911-1936 рр. Тут він приймав високопоставлених гостей з Європи, Туреччини та США. Сьогодні ця вілла є пам'яткою архітектури місцевого значення і має високу архітектурну цінність. Реставраційні роботи до теперішнього часу не проводилися, а це загрожує поступовій руйнації будівлі та не належному зберіганню експонатів та музейних фондів. Через старі та пошкоджені віконні та дверні балконні рами відбуваються значні втрати тепла. Реалізація проекту по реставрації та заміні існуючих дерев’яних віконних та дверних балконних отворів на дерев’яні з енергозберігаючим склопакетом зі збереженим архітектурним стилем підвищить рівень енергозбереження установи, втілить можливість значно зменшити витрати на комунальні послуги, що в свою чергу дозволить максимально ефективно і раціонально використовувати бюджетні асигнування, а також скоротити кількість шкідливих викидів в атмосферу.
Будівля музею міста-курорту Трускавця, в минулому курортна вілла «Saryusz», збудована ще на початку ХХ ст. в 1901 році в стилі «історизму» з елементами мавританської архітектури. Маючи високу архітектурну цінність та будучи пам’яткою архітектурного значення, реставраційні роботи до теперішнього часу не проводилися, що загрожує поступовій руйнації будівлі та не належному зберіганню музейних фондів. Через старі та пошкоджені віконні рами та відсутність утепленого фасаду відбуваються значні втрати тепла. Реалізація проекту по утепленню фасаду музею підвищить рівень енергозбереження установи, втілить можливість значно зменшити витрати на комунальні послуги, що в свою чергу дозволить максимально ефективно і раціонально використовувати бюджетні асигнування, а також скоротити кількість шкідливих викидів в атмосферу.
Збереження конструктивних елементів будівлі Ратуші в м. Самборі – реставрація світлового ліхтаря при збереженні основних конструктивних елементів ліхтаря, його розмірів і профілю.