Запитання 10
Пунктуаційну помилку допущено в реченні:
варіанти відповідей
А. Роззирнулася, сподіваючись, що все де сон, який зараз мине і з усіх вулиць посуне люд, і стануть навколо церкви, засвітять свічечки, і вдарять великодні дзвони… ( К. Мотрин)
Б. Сонце борсалося в тому киселі, ніби заплутана в павучих тенетах муха; сьогодні вночі місто, здається, не змогло прийняти щодобової нічної купелі, і вимести зі своїх закутків застояну жарінь. (М. Слабошпицький)
В. Бабуся перед якимсь втемнілим образом поставила саморобну свічечку й ревно почала молитися доти, поки не згадала, що мені доконче треба показати грізний і страшний суд — господа нашого Ісуса Христа друге пришестя.
(М. Стельмах).
Г. І так мені хочеться піти в лісову далечінь, побачити з якогось незнайомого берега отих, наче зі срібла вилитих, лебедів, подивитись на їхні співучі крила, що в теплому ірію захопили весну та й принесли нам. (М. Стельмах).
Можна було б запевняти себе, що ни, и що свитли часи, коли прийизд фотографа ставав цилою подиэю, вже видходять у минуле. Биленьки комирци, щири посмишки, кольорови фото, чорно-били, ретушовани... Все виглядало дуже захопливо, и в професийи фотографа люди вбачали своэридну романтику. Проте селфи, ймовирно, заминять врешти-решт стари добри родинни фотографийи, як колись сама фотография змогла заминити родинни портрети, писани руками художникив...