-Пам'ятаєш, як ти мені розповідала про той випадок який з тобою приключився. - Ні не пригадую, а чому ти запитала? - Це було так смішно, що я про нього розповіла нашій подрузі Оленкі.- І що відповіла Оленка? - Вона відповіла, що це справжній анекдот і що вона розкаже про це Іринкі, що вони посміються разом. - А чому ти засмутилася, це ж дійсно як анекдот.- Це не анекдот, це випадок із життя, який може трапитись з кожним і мені не приємно коли наді мною насміхаються подруги.- Вибач,це більше не повториться, так анекдот - річ не безпечна.
1.Потім, коли ешелон даленів, гуркочучи тихіше й тихіше, барак знову зупинявся і стояв, як і раніш, і під вікнами в нього знову цвірінчали горобці. 2.Климко цілу ніч проблукав тоді на станції, вслухаючись у далекі злякані гудки паровозів, але так і не почув серед них знайомого.3.Червоно, підпливаючи рожевим надвечірнім мороком, заходило сонце.4. Климко на всяк випадок глибше врився в своє кубло, а солдат незграбно сплигнув з хури, озирнувся на сонце, червоно блиснувши окулярами, і рушив до скирти. 5. Але, ступивши кілька кроків, вернувся назад і прихопив карабін.
1.Потім, коли ешелон даленів, гуркочучи тихіше й тихіше, барак знову зупинявся і стояв, як і раніш, і під вікнами в нього знову цвірінчали горобці. 2.Климко цілу ніч проблукав тоді на станції, вслухаючись у далекі злякані гудки паровозів, але так і не почув серед них знайомого.3.Червоно, підпливаючи рожевим надвечірнім мороком, заходило сонце.4. Климко на всяк випадок глибше врився в своє кубло, а солдат незграбно сплигнув з хури, озирнувся на сонце, червоно блиснувши окулярами, і рушив до скирти. 5. Але, ступивши кілька кроків, вернувся назад і прихопив карабін.
Дієприслівникові звороти виділені.