Завдання 1. Проаналізуйте наведений текст автобіографії. Запишіть виправлений варіант документа.
Автобіографія
Я, Марченко Євгеній Іванович, родився 7 квітня 1957 року в селі Мар’янівка Василевського района Київської області в дружній селянській родині. Окрім мене, батьки мають ще двох дітей, дочку і сина.
В 1974 році я закінчив середню школу з гарними покажчиками і вирішив стати лікарем. У 1974 рокці я спробував вступити до Київського медичного інститута, але, на жаль, спроба була невдалою. З жовтня місяця 1975 року по травень 1976 року мені доводилося працювати лаборантом агрохімічної станції у рідному селі.
На протязі 1976 – 1978 років служив на дійсній військовій службі в лавах Радянської армії.
У 1978 році вступаю навчатися у Київське медичне училище №1. По закінченні училища в 1980 році здійснюю свою мрію – вступаю до Чернівецького медичного інститута, котрий закінчую в 1980 році. 1985 – 1986 рік – інтернатура на базі Василевської районної лікарні. З березня місяця 1986 року почав роботу в Васильківській дитячій лікарні, де успішно проробив 10 років. З 1996 року по теперішній час являюсь директором фармацевтичного підприємства «Шипшина». Захоплююся музикою і різним спортом. Із захопленням граю у шахмати. Пишу вірші. Надсилав вірші у газети «Вечірній Київ», «Молодь України», але поки вони ще не надрукували їх.
Батьки – Марченко Іван Сергійович і Марченко Ганна Григорівна – перебувають на заслуженому відпочинку, тобто є пенсіонерами.
Женився у 1980 році. Жінка, Марченко Світлана, 1960 року народження, працює завідуючим аптекою №4 в м. Василькові.
Маю донечку, Марченко Аллу Євгенівну, 1987 року народження.
Домашній адрес: Васильків, вул.. Симиренка, б. 9.
Дата Підпис
Складіть за схемою складнопідрядне речення.
1. [ ], (куди...).
1. Чоловік, похиливши голову, брів, куди вела його дорога.
2. [ звідти] , (звідки...).
2. До прийшла звідти, звідки її зовсім не чекали.
3. ( з того часу як...), [ ].
3. З того часу як Іван закінчив школу, він не бачив своїх однокласників.
4. [там, (де...), ].
4. Там, де струмок повертав ліворуч і звужувався, був невеликий місток.
5. ( щойно...), [ ].
5. Щойно задзвонив телефон, Марійка підняла слухавку.
6. [ ], (як тільки...).
6. Дідусь візьме мене на полювання, як тільки я підросту.
Поширені вовки у Європі та в Північній Америці. В Україні водяться на Поліссі, в Карпатах, рідше зустрічаються в лісостеповій зоні та степових областях. Довжина хвоста у вовка 45 см. Він ніколи не закидає його на спину, на відміну від собак. Коли лежить, - кладе під голову, зігріває в хутрі кінчик носа.
Вовк - один із найбільших хижаків нашої фауни. Це розумний, спритний, обережний, сильний звір. Довжина його тіла понад 120, висота - 85 сантиметрів, маса 40 - 50 кілограмів. Самці завжди більші за самиць. Колір шерсті вовка залежить від клімату тієї місцевості, де він живе.
Живляться ці звірі різноманітною, переважно м'ясною їжею. Полюють на птахів, диких та свійських тварин: козуль, оленів, зайців, усіляких гризунів, овець, свиней, корів, гусей. Розлючений вовк, вишкіривши зуби, розмахує хвостом, а наляканий - підгинає його під живіт.