Завдання 1. Встановіть корені, визначте, які з них є зв’язаними, а які вільними:
Досягти, сягати, неосяжний; дерево, дерев’яний, здерев’яніти; рахувати, розрахувати, рахунок; переймати, займати, незайманий; копа, накопичувати, накоплено; думка, надумувати, видуманий; порядок; порядкувати, упорядковано; рядок, підрядковий, рядочок.
Завдання 2 ( 10)У поданих словах виділіть конфікси, визначте їхню функцію й частиномовну належність. Поясніть, чому в деяких словах префікс та суфікс не становлять конфікса.
Сукупний, міжгір’я, пролісок, суглинок, безсилий, окраєць, узаконити, по-нашому, по-людськи, сузір’я, бездумний, знедолити, завбільшки, увиразнити, загірний, переджнивний, безголовий, розщебетатися, зазнатися, безлистий, розспіватися
Завдання 3. Виділіть інтерфікс у складних словах. Поясніть, чому в одних випадках стоїть інтерфікс о-, а в інших – -е-.
Миропорушник, миролюбний, білозубий, вуглекоп, сизокрилий, вугледобувний, газосховище, грязелікарня, домоволодіння, життєдіяльний, жовтогрудий, звіролов, картоплезаготівля, кільцеподібний, клинопис, кулемет, лісозахисний, медоварний, меченосець, зорепад.
4. Виділіть у наведених словах префіксоїди і суфіксоїди.
Павукоподібний, мовознавець, театрознавець, сходознавець, науковоподібний, півтон, півфабрикат, напівживий, півслова, напівсонний, напівтемний, спортсмен, рекордсмен, орденоносець, прапороносець
5.Знайдіть флексію, поясніть, у яких словах є два закінчення (внутрішнє й зовнішнє), а у яких – тільки одне (зовнішнє).
гуси-лебеді, милуєшся, зелен, читай, працюється, набігалися, якийсь, скажіть-бо, вікон, ходи-но, стань, двохсотий, щастя-долі, п’ятиструменевий, стодвадцятишестирічний, сорокалітній, хлібом-сіллю, семисотліття, шістдесят, шістсот, чотириста, чотириповерховий, п’ятисот, п’ятитисячний, п’ятимільйонний, семистам, семимильний, сімомастами, сімдесятьма, сімсот, сімдесятиріччя, трикутник, триста,
6.Розбийте на морфологічні частини слова-омоніми, враховуючи їхні значення і співвідношення з іншими словами і формами.
Перерізана жила – жила спокійно; турботлива мати – хоче мати книжку; ручка-автомат – дитяча ручка; купив мила – старанно мила вікна; шию білизну – витягнути шию; веселі діти – не знав, де діти свої речі; міцно спав – з дерева лист спав; звели прийти – хворого звели вниз.
7.У поданих словах визначте основу в межах трьох «термінологічних полів» (словозміни, формотворення, словотворення).
Вишенька, мирний, найсильніший, посаджений, грюкнути, голосище, щасливенький, ягнята, Юлія, поїзд, позаторік, по-нашому, веселіше (прикметник, прислівник), байдуже (прикметник, прислівник).
8. У поданих словоформах виділіть формотворчу основу й укажіть, які граматичні форми від неї утворено.
Читати, думають, розумніший, сидячи, куплений, саджаючи, замислив, талановитіший, щасливий, здобули, пробігши, згірклий, прикислий, писатиму, вищий, устань, притихли, здобув, учітеся, наймудріший, прикинутий, замислившись, читаймо.
Батьківський дім, рідний край, Вітчизна, Батьківщина – слова, якими ми визначаємо місця свого народження, шматочок планети Земля, де проживаємо зі своєю родиною.
Якщо запитати будь-яку людину: «Чи любить вона свій рідний край?», то у відповідь почуєш: «Так, звісно!» Любов до місця, де ти народився, не можна пояснити, вона просто існує у твоєму серці.
Я народилася у селі Велика Білозерка, в наймальовничішому для мене куточку України. Моя Білозерка прекрасна в будь-яку пору року. Навесні усе зеленіє і квітне, усе прокидається від довгого зимового сну й радіє новому життю.
Влітку, під променем сонця, повітря наповнюється ароматом духмяних степових трав, а навколо кружляє тополиний пух.
Восени всі вулиці наповнюються золотом дерев. Ну, а взимку все вкривають гори срібла. Всю цю красу я не проміняю ні за які багатства світу…
Нехай моя рідна Велика Білозерка не така відома у світі, як Київ чи Ялта, та я все одно люблю своє село, пишаюся його історією - а селу вже 242 роки! – і вірю у щасливе майбутнє. І кожен з нас своїми досягненнями, і добрими справами може прославити ім`я своєї маленької Батьківщини…