ЗАВДАННЯ 1. Змініть виділені частини речення так, щоб замість дієслова стояв дієприслівник. Поясніть написання не з дієприслівниками. Зразок. Якщо ти не знаєш броду, то не лізь у воду. — Не знаючи броду, не лізь у воду. Виконайте морфемний аналіз дієприслівників: 2 варіант: зробивши, не горблячись, не вгаваючи 1. Незнайомець пройшов повз, не помітив нас. 2. Все, що можна, зроби сьогодні, не відкладай на завтра. 3. Зроби діло, гуляй сміло. 4. Привчайся ходити рівно, не горбся і не засовуй руки в кишені, — це некрасиво і шкідливо для здоров'я. 5. Сирена гула, не вгавала ні на хвилину. ЗАВДАННЯ 2. виписати дієприслівники. Виконати їх морфологічний та морфемний аналіз.. 2 варіант. Солдати йдуть угорською пустелею, у міжріччі двох великих річок. Позаду, на сході,несе свої прозорі неквапливі води звивиста Тиса; розбігшись із Карпатських гір, тут, на рівнині, вона поволі стишує плин, але все ж поспішає, щоб десь там, на півдні, потрапити в лоно Дунаю. Рухливі піски перевіює вітер, невтомно рівняючи високі гребені. (П. Гуріненко). ЗАВДАННЯ 3. . Утворіть від поданих дієслів можливі форми дієприкметників. 2 варіант. Замініть виділені слова активними дієприкметниками у формі теперішнього часу; іменники поставте в кінці словосполучення. 1. Успішність, що зростає. 2. Робітники, що працюють. 3. Напис, що застерігає. 4. Персонал, що обслуговує. 5. Скелі, що чорніють. 6. Губи, що тремтять. 7. Вогонь, що не згасає. 8. Трава, що зеленіє. 9. Екскаватор, що крокує. 10. Дружба, що міцніє.
З самого початку існування людини природа ставила перед нею певні вимоги. Клімат, рельєф, оточення - з усім цим людина змушена була рахуватися, пристосовуватися. Природа таким чином впливала на становлення національного характеру.
У житті трапляється так, що природа дає нам дуже цінні уроки виживання і боротьби зі стихією. Людина вже давно віддалився від природи, і перетинається з нею лише маленькими уривками, у вигляді домашніх тварин або рослин. Вчені давно зрозуміли, що природа – це головне джерело здоров'я, життя, і історії походження людини. Дружить з природою дуже важливо і корисно, тому що лише вона, при грамотному погляді на неї, здатна навчити як жити так, щоб залишатися якомога довше здоровим і молодим.
Справа в тому, що людина постійно витрачає ресурси планети, які рік від року виснажуються все сильніше і сильніше. Багато лісу зазнали вирубці з-за того, що людина освоїв деревину як матеріал для виготовлення багатьох речей, багато болота осушились, з-за того, що людина прагнув их засіяти культурами, щоб прокормить себе самого. Деякі тварини були приручені, а деякі і зовсім прижилися настільки, що фактично вже є членами сімей, як коти чи собаки.
Наш народ дуже співочий. Позбавлений права на навчання, люди в піснях передавали свої страждання, наміри, мрії.
Важка доля простого народу закарбувалась у пісні «Зажурилась Україна». У той час татарські набіги спустошували села. Тому батьківщина, як мати, тужить за своїми поневоленими синами та дочками, затоптаними дітьми. І серед нещастя виростає протест на захист свого краю: «Бери шаблю гостру, довгу та йди воювати».
Так народжувалися герої-козаки Запорозької Січі та їхні кошові отамани, котрі доблесно захищали своє рідне. Мужність Івана Сірка оспівана в історичній народній пісні «Та ой як крикнув же козак Сірко». В народній уяві славні козаки завжди були орлами, бо гнали з рідної землі ворогів.
Ще одною оспіваною у піснях постаттю став гетьман Богдан Хмельницький. Пісня «Ой не той то хміль» прославляє його полководський талант у битві під Жовтими Водами. Ще було багато перемог на рахунку Хмельницького, та ця битва стала першою цілковитою перемогою над польською шляхтою.
Пісня «Ой Морозе, Морозенко» дійшла до нас у багатьох версіях. Він у перших лавах ішов на ворога, сміливо дивився в очі смерті на полі бою. Та сили були нерівні: «Не вернувся Морозенко, голова завзята». Його безстрашність, коли «замучили молодого татари прокляті», не могла бути забута. Вона назавжди залишилась у народних піснях, дійшла до нашого часу.
Славу славних запорожців продовжили гайдамацькі повстанці. У пісні «Максим козак Залізняк» оспіваний переможний похід на Жаботин: «накидали за годину панів повні шанці». Значне перебільшення можливостей гайдамаків тільки підкреслює захоплення їхньою мужністю.
Не менш відомим героєм був ватажок селянського повстання проти кріпацтва Устим Кармалюк. Не міг спокійно дивитися на важку долю своєї родини: «Як згадаю про їх муку, сам гірко заплачу». Тому «зібрав собі славних хлопців», щоб забирати багатство, нажите важкою працею кріпаків, від багатіїв та ділити по-справедливості між бідними. Домівкою йому став темний ліс, він надійно ховав повстанців від переслідувачів: «А так треба стерегтися… , хоч, здається світ великий, та ніде ся подіти». У нагороду за його мужність народними піснями «Кармалюка в світі споминають» до сьогодні.
В історичних піснях закарбувалася пам'ять про славних героїв та їхні доблесні вчинки, незвичайне минуле України, сподівання наших предків. Наше завдання вивчати минуле, щоб не втратити майбутнє. А допоки лунатиме народна пісня, історична слава України житиме вічно.