Завдання 12
Розділові знаки правильно розставлено в
реченні
A Сонце вже котилося на захід над полями
здіймалася легка пара, у небі, як листя
осики, тріпотіли крильцями жайворонки,
зеленим соком пашіли трави, - у які
причепурилися горбки.
Б Проміння ламалося в хвилі, блищало,
миготіло, рябіло наче хто сипонув на воду
блискучими іскрами.
В Високо поросло розкішне дерево вгору.
укриваючи холодком зелену землю,на
котрій, чіпляючись колосками за гілки,
буяє розкішна рослина.
ГОтут серед цвіту, здається, що якби
людина навчилася мудрості в дерев, то не
була б ворогом самій собі й природі.
се
със
Само
ділуі
с нея
за да се
аас
2.
ку
над
і на на
і
Скажу відверто, мені довподоби Новий рік, що спокушає своїми мандаринками, подарунками, малюванням морозних візерунків. Цьогоріч не радію сильно, що пов'язано з відсутністю снігу. Надворі досить холодно, так що я палю у грубці. Як не крути, а свято наближається. Я чекатиму його, хоч би довго довелося чекати.
У Києві дітлахи ліплять снігову бабу, мов ніколи раніше цього не робили. Так вони чекали на сніг. Я святкуватиму вдома у сімейному колі, про що повідомила друзів заздалегідь.
На Новий рік є можливість перепочити від навчання, яке вже трохи набридло. Проте я не розслабляюся, бо необхідно опрацювати навчальний матеріал наступного семестру. Відсвяткую так, щоб була користь і радість.
Я вважаю, що яскраві моменти створюємо ми - люди. Тому яскраве запам'ятовується найкраще. Це ті моменти, заради яких варто жити: незабутні дитячі враження від сонячного лоскотання, жалючої кропиви, духмяних квітів і трав, легенького вітерцю під час купання у річці; злети і падіння шкільного періоду; подорожі світом.
Час від часу я пригадує все, що зі мною були. Це доволі цікавий процес. Перебираю світлини свого життя так, ніби гортаю їх за до планшета.
Отже, творцями митей є ми самі. Якщо ми не пригадуватимемо минулого, ми не матимемо майбутнього. Наостанок скажу словами Ліни Костенко: "І час летить, не стишує галопу (...) А ми живі, нам треба поспішати".