Завдання 167 Підкресліть граматичні основи в реченнях. Поставте питання від головної частини до підрядної. Визначте тип зв'язку в реченнях (сполучні слова підкресліть відповідно до синтаксичної функції). 1) Коли любиш неправду, ненавидиш свою душу (Г. Сковорода). 2) Така краса, висока і нетлінна, що хоч спинись із Богом говори (Л. Костенко). 3) На світі той наймудріший, хто найдужче любить життя (В. Симоненко). 4) Коли навколо ні душі, коли моя не може спати, чомусь так хочеться мені для тебе пісню заспівати (С. Вакарчук). 5) Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього (М. Рильський). 6) Ви чуєте, як дзвінко гупа нехитрий п'ятистопний ямб? (І. Жиленко). 7) Ми маємо щось лише тоді, коли прагнемо до чогось величного і чистого (Л. Гузар

Ми звикли називати себе й суспільство,до якого належимо,українською нацією. А що ж означає таке популярне сьогодні слово "нація”? Учені стверджують,що це - певний колектив людей,які мають спільне походження,спільну культуру. Однак найголовнішою ознакою,що дає право називатися нацією,є мова – найбільша духовна цінність українського народу.Не раз бувало,проходячи повз незначної кількості людей,до нас линуть такі вислови,які просто неприємно слухати. На жаль,сьогодні я все рідше і рідше зустрічаю людей,які володіють і вміють розмовляти рідною мовою.Мене,досить часто,цікавлять питання: чи вміємо ми спілкуватися?,чи ставимо собі за мету досягти успіху в певній справі за до доречно сказаного,вміло використаного ввічливого слова?, чи завжди усвідомлюємо силу свого слова?, чи остерігаємось завдати необережним словом душевної рани співрозмовников показують: не всі і не завжди.Живучи в постійному дефіциті добра,милосердя ми непомітно для себе спростили,збідніли етикет спілкування,засмітивши його нецензурною лексикою. Ця лексика вже так влилася в наше спілкування, що і у світі,напевно,не залишилося жодної людини,яка б нею не користувалася. Тема використання нецензурної лексики у мовленні дуже актуальна серед підлітків. Між ними побутує така думка,що вживання подібних слів до здобути визнання і у своїх однолітків, бо виявляється,що користуватися такими висловами стало модно. Та чи приємно нам слухати таку мову,де раз у раз проскакує "гостре слівце”? Думаю,що ні. І якщо навіть у підліткових компаніях це,можливо,до стати "своїм”, але аж ніяк не стане у пригоді,коли доведеться здобувати потрібну освіту чи зайняти гідне місце в конструкції суспільства. Вживання нецензурної лексики може призвести до того,що зможеш втратити найближчих друзів. Недарма давньогрецький філософ Піфагор говорив: "Бесіду варто вести так,щоб співрозмовників з ворогів робити друзями,а не друзів – ворогами”.Ми не повинні псувати свою мову нецензурною лексикою,адже це отруює спілкування і сприяє деградації суспільства,що неможливо для держави,яка прагне   самовдосконалення.

Щоб бути щасливим багато чого не треба. Багато людей вважає, що щасливі люди це ті які заможні, але насправді це не так. Посправжньому бути щасливим це бачити перед собою усміхнених,здорових,життєрадісних батьків та рідних. Мати багато справжніх друзів які в скрутну хвилину тобі до та розвеселять. Думаю ще щоб довкола було чисто, адже із за того що хтось насмітив з одного погляду людина може засмутитись, тому я стараюсь не смітити а викидати сміття тільки в сміттєвий бак. І цього людині предостатньо ,щоб бути щасливим.