Завдання 4
Знайдіть словосполучення з помилкою, виправте і запишіть їх
Восьмим лютим, два тролейбуси, три кита, три брата, дев'ять сотих
гектарів, три трамвая, одна шоста відсотка, півтори секунд, чотири хлопця,
чотири години, п'ять шостих кілограми, три листки, дві треті гектари, два
океана, два номери.
Завдання 5
Прочитайте, знайдіть помилки. Відредаговані речення запишіть.
1. У змаганнях брали участь тридцять два спортсмена. 2. Три
тренера вболівали про своїх вихованців. 3. Наша команда попереджала
суперників на два очки. 4. Мій брат — самий високий у
самий високий у класі, тому він уже
півтора місяці займається баскетболом,​

Моя подруга попросила мене  піти з нею на концерт  у  7 ранку та я  и погодилась . Я встала у 7 ранку  вмилася  , вділася , причесалась й пішла . Ми зустрілись коло школи  та поїхали на концерт. На концерті сцена була дуже гарною та блискучою , на цю сцена прийшла дівчинка дуже мала років 5 . Вона дуже гарно співала .  У  кінці вона  мовила : у кожному серці   є своя співуча пір" їнка .  Коли я була дома та робила домашне завдання я заміркувалася над цими словами . Я кожен день ходила на уроки вокалу  та можу гарно співати . Тепер і в мене є своя співуча пір"їнка.

1) "Дума" у цьому контексті тлумачиться вже не тільки як жанр чи слово, а як символ безсмертя української нації.
2) Вірш належить до філософської лірики, бо основним мотивом поезії є роздуми ліричного героя над своєю нелегкою долею та сенсом життя.
3) Поет каже, що боротьба - це не тільки певний фізичний процес, але й те, що є зв'язком для багатьох людей, об'єднаних спільною ціллю, яка втілюється в їхньому прагненні відстоювати право на щастя. Тому моральний обов'язок кожного, розвиваючи свої найкращі риси, прагнути зробити щасливою свою долю й долю людей, що оточують тебе. 
4) Для Шевченка немає нічого ріднішого, аніж його рідна ненька Україна, тому він так ласкаво про неї говорить: "На нашій славній Україні..."
5) Твір пронизаний болісними почуттями смутку, відчаю та розпачу, які відчували молоді хлопці, прощаючись з родиною, адже не знали, чи побачать їх ще хоч раз...