Завдання IІІ: прочитати текст. Орієнтуючись на тему і зміст уривка, вставити замість крапок потрібні дієслова, скориставшись довідкою.
Записати літеру речення та неохідне дієслово, поставивши його у
відповідну форму.
А. Широка дорога... від Києва до Богуслава і далі в шевченківський край.
Б. Вересень уже... осінні вогнища у лісах і дібровах.
В. Обабіч широкого кам'янистого шляху жовтогарячими свічками... молоді тополі й
багрянцем... клени…
Г. Рання осінь... полями. ... пожовкла кукурудза у передчутті холодів, і... під вересневим
сонцем врунистими сходами озимина.
Д. Дорога... через степи, ... в долини, сірою стрічкою... на пагорби.
Е. Часом... у села. І тоді із-за тинів і парканів... на нас осіннім квітом жоржини, стиглими
яблуками і сивим терном, що... терпким соком осені.
(За І. Цюпою)
Довідка: запалити, стелити, наливатися, палахкотіти, пролягти, заходити, війнути,
здійматися, наливатися, збігати, бродити, шелестіти, ніжитися.
Сиві сутінки закутують теплою ковдрою землю Вже натруджене сонце сховалося за обрій, і такий літній вечір розлився у напоєному ароматами серпневих щедрот повітрі. Скоро пан-господар місяць виведе на пасовисько отари зірок, і тихо полине над Землею у вічність шепіт закоханих. Кожна клітинка мого тіла з захватом п'є казку згасаючого дня — останнього дня літа. Ось і відгомоніло назавжди моє дитинство, щедре на мамину ласку, безкінечні Колумбові відкриття світу та безтурботність канікул. Вже зорі, вічні свідки людських діянь і мрій, невмолимі Весталки гетьмана Часу, кличуть мене у майбутнє. Попереду найтяжчий і найвідповідальніший рік за все моє недовге, швидкоплинне життя.Треба працювати, щоб прокласти своїми знаннями шлях до університету. Чомусь б'ється об шибку душі сполохана думка, що лише це буде гарантом щастя. Напнута тятива віри, що знання приведуть до успіху. А молодість? Час? Хай виграє він сивим конем на курних шляхах долі, хай осипається вишневим цвітом весняних садків, хай мчить! А я сховаюся у келію праці й думок, порину у фоманти минулих подій, буду пити, пити, пити джерелицю знань."Попрацюй лишень рік, — каже мама,— а там надолужиш втрачене, час молодості не втече". І я вірю добрим матусиним порадам, впускаю в душу її щедрі слова. І ось я вже поринула у вир науки, забула мішуру свят, а будні в мене щедрі на велич людського генія, схований у книгах. Я відкриваю замки незнаного, я відшукую скарби у таємницях інформації. Постійний брак часу, не вистачає доби на день життя. Швидше, швидше гони коней до палаючого сонячним вогнем літа, до вступних іспитів. 1 я міняю Довженка і Ремарка на політичні дискусії нашого буремного суспільства, я ховаю перли Сковороди на дно серця і впиваюся вічною мудрістю історичних праць Яворницького і Субтельного.І вже загублена у лабіринтах свідомості ніжна лірики Лесі Українки і Ліни Костенко, а розум напружено всотує нові англійські слова. Я живу, пульсує надсадно час у скронях і серці.Але іноді, дуже рідко, майже зовсім інколи, тоді, коли буде шемрати під ногами золото осіні, чи коли раптово відчую ніжний і рідний запах матусиних рук, я спитаю себе: "Куди ти поспішаєш? Куди несе тебе цей бездушний експрес часу? Які краєвиди залишаєш за вікном і чи вернеш до них колись?" І тоді стане так сумно за втраченим часом, оксамитовим часом молодості, що так невпинно згасає у келіях наук. 1 я знаю, що це голоситиме моє "я" за найважчою втратою душі — за втратою часу.
2) Ударение в слове: компь`ютер
3) Деление слова на слоги (перенос слова) : компь-ютер
4) Фонетическая транскрипция слова компьютер : [камп'й'`ут'ир]
5) Характеристика всех звуков:
к [к] - согласный, твердый, глухой, парный
о [а] - гласный, безударный
м [м] - согласный, твердый, звонкий, непарный, сонорный
п [п'] - согласный, мягкий, глухой, парный
ь - [ ]
ю [й'] - согласный, мягкий, звонкий, непарный, сонорный
[`у] - гласный, ударный
т [т'] - согласный, мягкий, глухой, парный
е [и] - гласный, безударный
р [р] - согласный, твердый, звонкий, непарный, сонорный