Завдання олімпіади з української мови та літератури бклас
Українська мова
1.Укажіть групу слів-синонімів;
а) говорити, казати, говірка кричати,
б) пересуватися, бігти, шкандибати, повзти
в) вітчизна, батьківщина, земля, родина
г) вода, рідина, молоко, чай
2.Немає лексичної помилки:
а) перша прем сра
б) на ваш розсуд в) слідуюча зупинка
г) для любих цілей
3. Літеру е треба писати
а) пр...бережний, пр., щедрий, пр вражий б) пр...голубити, пр... завзятий, пр...кумедний
в) пр..освященний, пр...мудрість, пр... чистий г) пр...вільний, пр... земкуватий, пр...сеят ий
4. Не с вставним виділене слово в реченні а На щастя злива вже вщухала а крізь хмари пробивалося сонце
б) На щастя потяг було затримано через технічні проблеми
в) Усі іспити сестра на щастя склала на високі бали г) Відчиняли люди широко ворота поливали на щастя дорогу
д)Поки працювали в полі дощу на щастя не було
5.Поширеним звертанням ускладнене речення:
а) Який ти світе теплий і широкий!
б) Всю кров тобі Вітчизно завжди готові ми віддати
в) Слово моя ти єдиная зброє ми не повинні загинуть обоє
г) Чи не продали б ви чоловіче тої ялинки що росте в вашім садочку?
6. Якщо вписати на місці крапок слово вогні, то ускладненим стає речення
а) Ти в мені запалила...кохання б) Здалеку виднілися привокзальні...
в) ...зігрійте мою душу охололу
г) ...не виходять мені з голови
д) Саме... відбивались у вікнах
Дати короткі відповіді:
Українська література
7. Жанри календарно-обрядової поезії...
8. Колядки співалися на .
9. Автори пісні «Як тебе не любити,Києве мій» -
10. Рефрен...
1.Свято Івана Купала відбувається... 12. Навести приклади уособлення та метафори
Максимальна кількість балів -24
«Життя – бо ваше вже, а не моє. А тільки я так скажу вам на прощання. Не з тієї пляшки наливаєте. П’єте ви, як бачу, жаль і скорботи. Марно п’єте. Це, хлопці, не ваші напої. Це напої бабські. А воїну треба напитися зараз кріпкої ненависті до ворога та презирства до смерті. Ото ваше вино. А жаль — це не ваше занятіє. Жаль підточує людину, мов та шашіль. Перемагають горді, а не жалісливі!»
У цих словах діда Платона виражена основна думка твору. У такий іб Довженко виявив своє бачення ситуації, пропагуючи таку необхідну на той час «науку ненависті». Її своєчасність та актуальність стверджує в оповіданні командир Петро Колодуб, від імені якого ведеться розповідь. Для нього, як і для багатьох відступаючих бійців, переправа через Десну стала справжнім духовним очищенням. Тоді, як сам про те розповідає, його охопив сором і розпач, зникли жаль і туга, натомість «нестерпний вогонь пропік наскрізь». Завдяки цьому вогню, що викресав дід Платон, тепер він, капітан Колодуб, «у бою сторукий, помножений стократ на гнів і ненависть».
Найвищої емоційної напруги сповнений в оповіданні епізод незвичайної смерті мужніх дідів. Платон і Савка гинуть, потопивши посеред Десни свій човен, вщерть наповнений фашистами. Ця драматична сцена теж працює на основну ідею твору. Адже героїчний вчинок дідів — це приклад мужності та відваги для відступаючих бійців, це переконливе підтвердження істинності та щирості їхньої науки.
Образи дідусів Платона і Савки у творі символізують невмирущий героїчний дух рідного народу. Невипадково для цієї ситуації письменник-романтик обрав саме « крайню» вікову категорію — старість. Вона якраз увиразнює кращі народні риси: глибоку мудрість, зневагу до смерті, сміливість, здатність до самопожертви в боротьбі з ворогом.
Объяснение: