Завдання: підібрати заголовок до тексту, написати план та тези (мінімум 3).
Британська журналістка і дослідниця Хлоя Комбі розповіла про покоління Z, можливості блогінгу і здорові стосунки з новими медіа. Комбі завітала до України, аби в рамках спільного проекту Українського католицького університету, UNICEF Ukraine та Practicum провести тренінг з комунікацій щодо залучення молоді до соціальних змін.
Хто вони – покоління Z? Це ті, кому сьогодні 13-23. Це перше покоління, життя якого повністю пов’язане із смартфонами, перебуванням онлайн і соцмережами. У кожного покоління є своя "професія мрії": у різні часи це були астронавт, футболіст, модель чи актор… Сьогодні для 14-річних така професія – ютубер.
Це покоління, для якого особистий бренд, самопрезентація, селфі і "Я-я-я-ефект" дуже важливі, але у той же час вони турбуються про оточення, світ і довкілля. У них розвинута емпатія і толерантність, вони виросли в атмосфері, де расизм, булінг, нетолерантність засуджують.
Звісно, це різниться від країни до країни, але тренд очевидний. З одного боку, через інтернет молодь надто концентрується на створенні відшліфованої картинки для соцмереж. З іншого – вони мають вікно, в яке гають за світом, розвиваючи відчуття глобальної відповідальності за все, що коїться на планеті.
Який найліпший формат комунікації з цим поколінням? Відео. Я знаю, що в Україні фейсбук дуже популярний, але у багатьох країнах перші місця займають Youtube та Instagram, де можна швиденько відзняти сторіз. Хоча сучасна молодь весь час підключена до мережі, вона не дуже любить говорити по телефону. Записати чи надрукувати повідомлення для них приємніше, ніж подзвонити.
Чи можливо конкурувати з добірками по котиків і новинками мейк-апу, якшо хочеш робити серйозний блог? Покоління Z цікавиться політикою, світом, екологією, правами людини і безліччю значущих тем. Єдина реальна причина, чому вони можуть виключити канал – якщо щось пояснюється нецікаво. Відео з сильним інтелектуальним аспектом мають потенціал. Бо, насправді, скільки порад з макіяжу ти можеш подивитися за день?
Як стати успішним блогером? Треба підіймати теми, про які ще ніхто не говорив, або мати унікальну подачу. Просто говорити про себе недостатньо, якщо тільки ти не селебріті, або феноменально смішна, харизматична і цікава людина. Уявіть, що блог – ваш магазин. Продавця з усмішкою недостатньо. Треба щось мати на вітрині.
Чи може статися так, що колись предмет "Блогінг" включать у шкільну програму? Якщо сказати молодим людям "Напиши про себе", це може сприйнятися як нудне домашнє завдання. Прохання "Зроби блог про себе" викликає зацікавленість. Різниця – у наявності потенційної аудиторії. Покоління Z цінує підписників, фоловерів, їм приємно знати, що вони роблять щось для глядача та слухача.
Це не дивно – постійно думати про уявну публіку та рейтинг? Порівняння себе з ідеальними зірками соцмереж може бути небезпечним. Це негативна сторона інтернету, але водночас й вікно, в яке можна гати за світом.Є безліч явищ, в яких є світлий і темний боки.Впевнена, що наступні 5 років ми виявимо ще більше підводних каменів постійного перебування онлайн і навчимося зменшувати негативні наслідки через виховання самоконтролю.
Ви чули, що люди із Силіконової Долини не дають своїм дітям смартфони? Це провокує нас ставити питання: "Наскільки смартфон є здоровою іграшкою?".Нескінченні повідомлення гаджета не дають відпочити. Плюс ти постійно оновлюєш новини, які часто є негативними. Навіть якщо статистично світ зараз більш безпечний, ніж 100 років тому, ми почуваємося у небезпеці.
Які елементарні правила захисту від токсичного впливу мережі?
Ми проводимо зі смартфонами більше часу, ніж з людьми, яких любимо. Стосунки з гаджетами не повинні бути токсичними. Тому є сенс включати до шкільної програми серйозні заняття з медіа- та політичної грамотності для розвитку критичного мислення. Адже бути медіаграмотним не менш важливо, ніж вміти читати і рахувати. Отримувати новини з видань, перевірених часом – гарний початок. New York Times, Guardian та національні газети, яким ви довіряєте роками – хороший вибір. Вікіпедія, так само як Youtube, можуть обманювати: не слід сприймати їх як підручник.
Навіть у час глобального впливу смартфонів книги – надійне джерело знань. Інформація ніби ма Намагайтесь отримувати базу від справжніх експертів, а вже потім оздоблювати цю основу цікавими матеріалами та припущеннями. Наприклад, якщо хочеться дізнатися більше про гравітацію, спочатку почитайте підручник, а вже потім шукайте цікаві відео по темі. Треба заохочувати бажання читати, балансувати книги та нові медіа. Нові медіа – це чудово, але треба мати збалансовану інформаційну дієту. Успішні люди з тих, що керують світом, зазвичай дуже витончені читачі. Читання – суперсила, якою треба користуватися.
Веселе літо згасло. Вересень зробився повноправним господарем у природі. Незвично холодно стає вранці й уночі. Лише вдень пригріває сонечко, немов намагається нагадати про літо. Поля відпочивають після виснажливої тривалої праці. Уже подарували господарям свій золотавий урожай садки. Усюди відчувається прохолодний подих осені. Сіре небо все частіше затягають низькі хмари. Сіється дрібний дощ.
Ліс стоїть сумний і мовчазний, здається, що він глибоко замислився. Дуже скоро деревам доведеться геть роздягнутися, скинути своє важке вбрання, а згодом і підставити гілки хуртовині.
Нещодавно зелена трава припала до землі. Високо в небі роблять своє останнє прощальне коло запізнілі журавлі. Вони ще раз нагадують нам, що прийшла осіння пора. Журавлі відлітають у вирій і сумно курличуть.
У такі дні на якусь мить душу покриває світлий смуток. Ми поринаємо в роздуми про сенс людського існування. Усе це є ознаками того, що настала найкрасивіша пора року, яку оспівували художники, композитори, поети. Настала золота осінь.
Мого батька звуть Олександр. Йому тридцять шість років. Він працює менеджером в Одеській митниці.
Для мене тато — це близька людина, мій ідеал чоловіка. Він дуже розумний і талановитий, добрий і сильний.
Також мій батько дуже гарний зовні. Ми з ним схожі — в нас однакові голубі очі, темно-русяве волосся. Навіть деякі звички одні й ті самі. Ми любимо разом грати, гуляти, дивитися телевізор.
Це людина, яку я дуже люблю і чиєю думкою я дорожу. Саме у нього я вчуся доводити до кінця кожну справу. Вчуся працьовитості й посидючості — рисам, яких мені іноді не вистачає.
Я дуже хочу, щоб мій тато ніколи не хворів та довго жив. Він є найбільшою і найважливішою для мене людиною, яка гарна не тільки зовнішністю, але й душею. Мій тато на вроду багатий!
Я люблю свого тата!
Я, як і більшість дітей, вважаю свого тата найкращим. Він великий та сильний. Мій тато вище середнього зросту, міцної статури, у нього зелені очі й світле волосся, яке він коротко стриже. Ще мій тато носить вуса й бороду. Зараз це в моді та йому дуже личить. Мені здається, так він схожий на царя Миколу Другого з династії Романових.
Мій батько багато знає і вміє. Він любить читати й дивитися пізнавальні передачі про природу, історичні події або техніку. А потім все це зі мною обговорює. Мені цікаво слухати, і я намагаюся запам’ятовувати цікаві факти, щоб потім розповісти друзям. Тато завжди пояснює мені, як влаштований той чи інший механізм, природне явище чи історичний процес. Я дуже люблю проводити з ним час.
Батько є головою нашої родини. Частенько він лагодить щось у будинку: крани, меблі, електрику. Викликає майстрів, тільки якщо має бути великий ремонт. Іноді я теж йому допомагаю. Тато каже, що чоловік повинен все вміти, це в житті завжди стане в нагоді. Одного разу він змайстрував відмінний комп’ютерний стіл, я й досі ним користуюся.