Завдання. Розставте пропущені розділові знаки. З’ясуйте, якими відокремленими членами ускладнені речення. Біля кожного речення запишіть цифру, яка відповідає ускладненню.
1. Відокремлене означення
2. Відокремлена прикладка
3. Відокремлена обставина
4. Відокремлений додаток
5. Відокремлений уточнювальний член речення
6. Кілька відокремлених членів речення
7. Відокремлення немає
1. На призьбі сиділа його мати вже немолода жінка (Панас Мирний).
2. Хто окрім тебе любий до схололу душу нині пробудить? (М. Воробей).
3. Черешні тут росли високі й розкішні (О.Гончар).
4. Ось тут на галяві поміж дубів ціле розсипище фіалок (Є. Гуцало).
5. Я всупереч погрозам і прогнозам живу живу землі своєї син! (М.Лубківський).
6. Там біля самого малинника підминаючи його копитами ходили попасом коні (М.Стельмах).
7. Дмитрик восьмирічний хлопчик вискочив із душної низенької хати (Коцюбинський).
8. Рудий яструб степовий розбійник знявся вгору і закружляв над полем (О.Донченко).
9. Веде нас мрія ніжна й строга і підросли малі сини (А. Малишко).
10. Срібним маревом повиті коло сіл стоять тополі (Леся Українка).
11. Вранці прокинувшись ми побігли до озера вмитись (Я. Стельмах).
12. Ця несподівана зустріч зворушила всіх особливо дітей (В. Минко).
13. Стомившись день схиливсь на плечі (Л. Гудзь).
14. Хлопець не прощаючись у бої помчав (К. Герасименко).
15. Скроплений живлющою росою пробився паросток на світ (О. Квітневий).
16. Я йшов не поспішаючи (Л. Первомайський).
17. В степу за сторожовою могилою заструмувало марево (Г. Тютюнник).
18. Крім знання тут потрібна інтуїція дар передбачення дар ясновидця (О.Гончар).
19. Верби схилившись над Дінцем розчісують коси зелені (В. Сосюра).
20. Незважаючи на лютий холод Шовкуна все більше хилило на сон (О. Гончар).
1.Початкова форма (називний відмінок однини чоловічого роду) .
2.Постійні морфологічні ознаки:
1)розряд (якісний, відносний, присвійний) ;
2)форма:
•повна, коротка (для якісних прикметників, якщо є);
•стягнена, нестягнена (для прикметників жіночого і середнього роду) .
3.Ступінь порівняння (для якісних прикметників) :
•вищий;
•найвищий.
4. Тип відмінювання — група:
•тверда;
•м’яка.
5.Непостійні морфологічні ознаки:
•рід (в однині);
•число;
•відмінок.
6.Синтаксична роль у реченні.
Морфологічний розбір числівника
1.Початкова форма (називний відмінок) .
2.Розряд за значенням:
•кількісний (власне кількісний, неозначено-кількісний, збірний, дробовий) ;
•порядковий.
3.Розряд за будовою:
•простий;
•складний;
•складений.
4.Морфологічні ознаки:
•рід (якщо є);
•число (якщо є);
•відмінок (якщо є).
5. Синтаксична роль.
Іменник
Морфологічний розбір іменника
1.Початкова форма (називний відмінок однини) .
2.Морфологічні ознаки:
•назва, загальна, власна;
•істота, неістота;
•рід (чоловічий, жіночий, середній) ;
•число (однина і множина; тільки однина; тільки множина) .
•відміна (група (для іменників І і ІІ відміни)) ;
•відмінок.
3.Синтаксична роль.
Морфологічний розбір дієслова
1.Початкова форма (інфінітив) .
2.Постійні морфологічні ознаки ознаки:
•перехідне чи не перехідне;
•вид (доконаний, недоконаний) ;
•дієвідміна.
3.Непостійні морфологічні ознаки:
б (дійсний, умовний, наказовий) ;
•час (теперішній, минулий, майбутній) ;
•особа (якщо є);
•число (якщо є);
•рід (якщо є).
4.Синтаксична роль у реченні.
Праця людину годує, а лінь марнує. (Нар. тв. ) Годує — дієслово (що робить?) , початкова форма годувати;
дія, перехідне, недоконаний, дійсний, теперішній, 3 особа, однина, жіночий рід, І дієвідміна, присудок
Морфологічний розбір прислівників
1.Розряд за значенням:
•означальний (якісно-означальний, кількісно-означальний дії);
•обставинний (місця, часу, мети, причини) .
2.Ступінь порівняння (для якісно-означальних) .
3.Синтаксична роль.
Морфологічний розбір прислівників
1.Розряд за значенням:
•означальний (якісно-означальний, кількісно-означальний дії);
•обставинний (місця, часу, мети, причини) .
2.Ступінь порівняння (для якісно-означальних) .
3.Синтаксична роль.
Тихо пливе блакитними річками льон. (Коцюб. )
Тихо — прислівник (як?) .
Якісно-означальний;
ступінь порівняння відсутня.
Морфологічний розбір сполучників
1.Розряд за значенням:
•сурядності (єднальний, розділовий, зіставний, протиставний) ;
•підрядності (часовий, причиновий, умовний, мети, допустовий, наслідковий, порівняльний) .
2.Група за походженням (первинний, вторинний) .
3.Група за будовою (простий, складний, складений) .
4.Синтаксична роль.
Морфологічний розбір вигуків
1.Розряд за значенням:
емоційний, спонукальний; звуконаслідувальний.
2.Група за походженням: первинний, вторинний.
Частка б, би в умовному пишеться окремо: б пишеться після слів, що закінчуються на голосний: я хотіла б; вона б сказала; рада б узяти; я б про це розповів; би — після слів, що закінчуються на приголосний: я хотів би; він би сказав; я міг би взяти; він би це давно був зробив.
Дієслова умовного як і минулого часу, змінюються за числами, а в однині — за родами.
Форми умовного найчастіше вживаються у складних реченнях, що виражають умову: Якби мені черевики, то пішла б я на музики (Т. Шевченко).
Рідше вони слугують присудками простого речення, у якому виражене прагнення, бажання: