Завдання І. Випишіть номери безсполучникових складних речень спочатку з однорідними частинами, а потім — з неоднорідними.
1. Темная діброва стихла і мовчить; листя пожовтіле з дерева летить (Я. Щоголів). 2. Людство не усвідомить
себе як єдине ціле — не буде йому добра. 3. Визорилося небо, поля потонули в імлі, у синіх смереках
(О. Гончар). 4. Піднімаються грози на тлі вечорів, у тих грозах серця позливались громами
(М. Вінграновський). 5. Мир у світі таки буде: його хочуть усі люди. 6. В осінній час сім погод у нас: сіє, віє,
туманіє, шумить, мете, гуде, зверху йде (Народна творчість). 7. Сонце гріє, вітер віє з поля на долину, над
водою гне з вербою червону калину (Т. Шевченко). 8. На небі сонце — серед нив я (М. Коцюбинський).
9. Вишня губить листя на причілку хати, журавель колодязний трубить у мерзлу синь (В. Бровко). 10. Мені
здається: твої очі в мою душу світять з вишини (В. Сосюра). 11. Подивилась ясно — заспівали скрипки
(П. Тичина). 12. Хай живуть літаки, хай каштани цвітуть, хай симфонія музики лине у далеч космічну ракети
(Л. Дмитерко).
З однорідними частинами
З неоднорідними частинами
Завдання ІІ. Запишіть безсполучникові складні речення, підкресліть граматичні основи, позначте
скісною рискою (/) межі частин, визначте смислові відношення між ними, побудуйте схеми речень.
Зразок: Вітер дихнув/ 1 – забриніли стебельця сіна/ 2 . [ ] - [ ]. – наслідок
1. Лелеки вже забрали літо, дощем розплакались хмарки, в саду жоржина сумовито скида на землю
пелюстки. 2. Зійшли сніги – земля відкрилась небу. 3. Вночі їй снився сон: іде вона широкими вулицями
разом з далекими друзями. 4. Невеличка колона зупинилась, від неї відійшов високий, широкоплечий
чоловік. 5. Вдарила могутня хвиля – будиночок розсипався на друзки. 6. Посієш вчасно –
вродить рясно. 7. Мандрівники довгий час мовчали: довга дорога їх втомила. 8. Бачу
здалека: хвиля іскриста грає по синьому морю.
Слова об'єднуються в групи (ряди чи гнізда) за значенням та будовою: учити, учитися, учитель, учителька, учительство, учительська, учительський, учень, учнівство, навчання, навчальний, заучувати, переучувати, недовчити, завчити, завчений та ін. Такі групи слів називаються спорідненими, або спільнокореневими словами.
Корінь — це спільна частина споріднених слів, яка виражає їх загальне значення. Такою спільною частиною наведеного ряду слів е-уч- (-вч-). Вона й виступає коренем кожного з цих слів. Отже, для виділення кореня у слові треба дібрати споріднені слова.
Слід відрізняти справді споріднені слова від неспоріднених. Наприклад, у групі слів водяний, підводний, заводнити, заводити, розводити, доводити, заводський, заводчани виділяється спільна частина -вод-. Чи є вона коренем для всіх Цих слів? Ні, бо не всі ці слова за значенням споріднені. Тут маємо три групи споріднених слів: 1) водяний, підводний, заводнити — корінь -вод-, що в слові вода; 2) заводити, роз-водити, доводити — корінь -вод-, що в дієслові водити; 3) samt водський, заводчани — корінь -завод-, що в слові завод.
Объяснение: