Завдання І. Випишіть номери безсполучникових складних речень спочатку з однорідними частинами, а потім — з неоднорідними.
1. Темная діброва стихла і мовчить; листя пожовтіле з дерева летить (Я. Щоголів). 2. Людство не усвідомить
себе як єдине ціле — не буде йому добра. 3. Визорилося небо, поля потонули в імлі, у синіх смереках
(О. Гончар). 4. Піднімаються грози на тлі вечорів, у тих грозах серця позливались громами
(М. Вінграновський). 5. Мир у світі таки буде: його хочуть усі люди. 6. В осінній час сім погод у нас: сіє, віє,
туманіє, шумить, мете, гуде, зверху йде (Народна творчість). 7. Сонце гріє, вітер віє з поля на долину, над
водою гне з вербою червону калину (Т. Шевченко). 8. На небі сонце — серед нив я (М. Коцюбинський).
9. Вишня губить листя на причілку хати, журавель колодязний трубить у мерзлу синь (В. Бровко). 10. Мені
здається: твої очі в мою душу світять з вишини (В. Сосюра). 11. Подивилась ясно — заспівали скрипки
(П. Тичина). 12. Хай живуть літаки, хай каштани цвітуть, хай симфонія музики лине у далеч космічну ракети
(Л. Дмитерко).
З однорідними частинами
З неоднорідними частинами
Завдання ІІ. Запишіть безсполучникові складні речення, підкресліть граматичні основи, позначте
скісною рискою (/) межі частин, визначте смислові відношення між ними, побудуйте схеми речень.
Зразок: Вітер дихнув/ 1 – забриніли стебельця сіна/ 2 . [ ] - [ ]. – наслідок
1. Лелеки вже забрали літо, дощем розплакались хмарки, в саду жоржина сумовито скида на землю
пелюстки. 2. Зійшли сніги – земля відкрилась небу. 3. Вночі їй снився сон: іде вона широкими вулицями
разом з далекими друзями. 4. Невеличка колона зупинилась, від неї відійшов високий, широкоплечий
чоловік. 5. Вдарила могутня хвиля – будиночок розсипався на друзки. 6. Посієш вчасно –
вродить рясно. 7. Мандрівники довгий час мовчали: довга дорога їх втомила. 8. Бачу
здалека: хвиля іскриста грає по синьому морю.
1. Українці – стародавній народ, а мова їхня багатша і всеосяжніша, ніж персидська, китайська, монгольська і всілякі інші.
Евлія Челебі
2. Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову. Ми повинні бути свідомі того, що мовна проблема для нас актуальна і на початку ХХІ століття, і якщо ми не схаменемося, то матимемо дуже невтішну перспективу.
Ліна Костенко
3. Рідна мова – не полова: її за вітром не розвієш.
Українське прислів’я
4. Мова – то серце народу: гине мова – гине народ.
Іван Огієнко
5. Мова – це кров, що оббігає тіло нації. Виточи кров – умре нація.
Объяснение:
Відповідь:
Без розуміння учнями ролі особи в історії та зумовленості її діяльності
належністю до певної соціальної, національної чи іншої групи повноцінне
вивчення історії неможливе. Історія засвоюється учнями ефективніше через
призму особистості конкретної людини. Зображення життя та діяльності
історичної постаті, її впливу на окремі події або на історичний процес у
цілому сприймається та запам’ятовується школярам з більшою готовністю,
ніж оперування історичними фактами, позбавленими яскравих осіб.
Вивчення історичних постатей не тільки сприяє пізнанню історії, а і
впливає на формування особистості учня. Плідність і якість цього впливу
залежить від педагога. Вирішити цю проблему йому до знання
оптимальних форм та методів навчання, застосування яких сприятиме
формуванню специфічного уміння – характеризувати та оцінювати
історичних осіб. Під час цієї роботи можуть застосовуватись такі форми
навчання: урок, семінар, екскурсія (в шкільний, краєзнавчий, художній
музей, картинну галерею), огляд науково-документального, художнього
фільму та їх обговорення; курс за вибором та факультатив, консультація,
конференція, самоосвітня робота. Проте провідною формою навчання
Пояснення: