Завдання: визначити засоби зв’язку речень у тексті.
(1) За півроку до смерті Тараса Шевченка йому було надано звання
академіка гравюри. (2) Тоді ж було влаштовано виставку творів митців,
відзначених високими званнями. (3) Шевченко виставив автопортрет,
намальований олійними фарбами.
(4) Митець зобразив себе в смушевій шапці, вишиваній сорочці, з сергою
у вусі. (5) Було створено образ лицаря, гетьмана України чи кошового
Запорізької Січі, духовного провідника народу. (6) Певно, це був протест
проти самодержавства, яке ламало, але не зламало Кобзаря.
Серед інших типів односкладних речень узагальнено-особові вирізняються тим,
що вирішальною ознакою у їх встановленні є семантика конструкції.
Ступінь узагальнення особи буває різним. Найвищий він в афористичних висло
вах (прислів’ях, приказках, загадках), частина яких являє собою односкладні узагаль
нено-особові речення, наприклад: Слухай кожного, але не з кожним говори (Нар.
творчість); Стоїш високо — не будь гордим, стоїш низько — не гнися (Нар. творчість);
Вуглем полотна не білять (Нар. творчість); Учи народ, учися і в народу (Нар. твор
чість); Учителя і дерево пізнають по плодах (Нар. творчість).
Дії і стани, про які йдеться в узагальнено-особових реченнях, є часто повторюва
ними, властиві усім або багатьом особам. Вони типові, безпосередньо не стосуються
співрозмовника, мають узагальнене значення.
Форма головного члена узагальнено-особового речення може збігатися з формою
головного члена означено-особового речення (1,2 особи) та неозначено-особового
речення (3 особа). Тому на передній план при розрізненні цих структур виступає
семантичний чинник: якщо дія в означено-особовому реченні стосується конкретної
особи (осіб), у неозначено-особовому — кількох чи багатьох (а інколи й однієї) осіб, то
в узагальнено-особовому реченні дія може стосуватися будь-кого.
Узагальнено-особові речення можуть виражати такі значення:
• умовно-наслідкове: Здобудемо освіту — побачим більше світу (Нар. творчість);
• поради чи перестороги, застереження: Не хвались, як їдеш у поле, а хвались, як
їдеш з поля (Нар. творчість); Не хвали мене в вічі, не гудь поза очі (Нар.
творчість);
• можливості чи неможливості дії: Старого горобця на полові не обдуриш (Нар.
творчість); Шилом моря не нагрієш (Нар. творчість); Брехнею далеко не заїдеш
(Нар. творчість).
Нижчим ступенем узагальнення характеризуються структури, що означають дію
або стан самого оповідача і виражають в узагальненій формі його думки, пере
живання, настрої. Мовець вживає форму другої особи замість першої, щоб
наголосити на типовості даної дії, яка стосується багатьох осіб, в т. ч. й самого мовця,
наприклад: Хапаєшся було там і тут. В канцелярії і до після півночі сидиш іноді
(А. Тесленко); Біля собору звернеш через майдан на свою заповітну Веселу, і вже ти
досяг мети (О. Гончар); Закохану людину одразу помітиш (О. Гончар); В голосі його
тиха зажура і стриманість, і ще щось таке, що відразу й не збагнеш (І. Цюпа).
381 I у и п м м т ц ч ю я бояин реченнях головний член може бути виражений:
II лнх щ«или у формі 2-ї особи однини теперішнього чи майбутнього часу, напри, і
ю м . Л т а а ся і не надитпися. дишеш і не надишешся тим чистим, гарячим і пахучіш
аваннршш (Леся Українка); Але як швидко побіля вогню не бігай — асе рівно обпечешся
(Т Тшгтжт н т л Куди не глянеш в даль оцю окресю — тут споконвіку скрізь лилася кроп
<Л Костенко); Що збереш за ці дні взимку місяцями годуватимеш ся (В. Козаченко);
2) яп сл о к м 2-ї особи множини, наприклад: Частин зерном сійт е поле, вродить
хяЛ ак море (Нар творчість). Ш укайте і знайдете (Декарт).
1. Усі слова є прислівниками в рядку
А стрімголов, змалечку, вперемішку, босоніж
Б стромляючи, важко, легко, спересердя
В не раз, зроду-віку, до дому, час від часу
Г щосили, казна-звідки, будь-де, давній
Д стрімкий, босоногий, малий, перемішаний
2. Виділене слово є прислівником у реченні
А Старому та хворому годи завше, як малому.
Б Мені стало якось ніяково.
В Тоді на Волині було невеличке село.
Г Стояла собі у полі, коло гаю, одна козача пасіка.
Д Він говорив, не поспішаючи нікуди.
3. Прислівник пишеться разом у рядку
А (на)жаль
Б (без)кінця
В (спокон)віків
Г (до)вподоби
Д (до)побачення
4. Прислівник виступає обставиною в реченні
А Неподалік від озера будинок відпочинку.
Б У лісочку було прохолодно.
В Вона зробила це мимохідь.
Г У будинку неподалік світилося.
Д Наша подорож була вдалою.
5. Усі прислівники належать до одного розряду за значенням у рядку
А тепло, таємно, дуже близько
Б вночі, швидко, жартома, хитро
В довкола, згори, торік, зопалу
Г здалеку, насухо, уранці, туди
Д спросоння, згарячу, спересердя, навмання
6. Усі прислівники вищого ступеня в рядку
А помітніше, куди веселіше, гарячіше, якнайтепліше
Б важливіше, якнайменше, менш вдало, краще
В глибше, трохи важче, вище, гірше
Г ширше, трохи швидше, щонайгірше, багатше
Д неспокійніше, найгрізніше, ще ніжніше, сумніше
7. Позначте рядок із прислівниками, від яких не можна утворити ступені порівняння
А гарно, багато, далеко, рішуче
Б наспіх, зопалу, навмисне, спросоння
В дорого, голосно, вузько, дбайливо
Г глибоко, рано, швидко, лукаво
Д вільно, дивно, сумно, коротко
8. Усі прислівники пишуться разом у рядку
А на/похваті, по/ночі, у/розтіч, на/жаль
Б в/щерть, за/світла, на/виворіт, на/провесні
В од/віку, з/переляку, на/відріз, з/гарячу
Г на/взнак, в/подорож, до/речі, що/духу
Д с/підлоба, на/двоє, по/змозі, з/надвору
9. Усі прислівники пишуться через дефіс у рядку
А пліч/о/пліч, з давніх/давен, день/у/день, по/латині
Б на/гора, коли/не/коли, без кінця/краю, де/небудь
В віч/на/віч, по/простому, сам/на/сам, хтозна/коли
Г ледве/ледве, по/праву, по/друге, як/не/як
Д більш/менш, раз/по/раз, будь/коли, десь/не/десь
10. Усі прислівники пишуться окремо в рядку
А (до)лиця, (уві)сні, (на)гора
Б (на)віку, (що)години, (в)зимку
В (на)льоту, (на)підпитку, (до)вподоби
Г (до)речі, (через)силу, (без)сліду
Д (по)руч, (в)літку, (до)вкола
11. Виділене слово є прислівником у рядку
А подарувати на/память
Б піднятися на/гору Кіліманджаро
В в/день народження
Г спати в/день
Д постукати в/останні двері
12. Виділене слово є прислівником у рядку
А в/горі проклали тунель
Б бігати по/весняному льодку
В по/сусідському полю бігти
Г у/двох кишенях
Д йти на/зустріч
Правильні відповіді:
1 - А
2 - А
3 - Б
4 - В
5 - Д
6 - В
7 - Б
8 - Б
9 - Б
10 - Г
11-Г
12 - Д