Завдання: визначити засоби зв’язку речень у тексті.
(1) За півроку до смерті Тараса Шевченка йому було надано звання
академіка гравюри. (2) Тоді ж було влаштовано виставку творів митців,
відзначених високими званнями. (3) Шевченко виставив автопортрет,
намальований олійними фарбами.
(4) Митець зобразив себе в смушевій шапці, вишиваній сорочці, з сергою
у вусі. (5) Було створено образ лицаря, гетьмана України чи кошового
Запорізької Січі, духовного провідника народу. (6) Певно, це був протест
проти самодержавства, яке ламало, але не зламало Кобзаря.
Уживання прийменників з, із, зі (зо)1. З уживається перед словом, що починається на голосний: вийшов з автомобіля; узгодив з управлінням; вирішили з орендою приміщення.2. З уживається перед приголосним (крім с, ш): одна з них мала вже приїхати; наш керівник – з Херсона; але: вийшов зі школи.3. Із уживається між приголосними (переважно з, с, ц, ч, ш, щ): із сиром пироги; взяв із шафи; разом із часописом; приїхав із Сімферополя.4. Зі вживається перед сполученням приголосних, серед яких є з, с, ц, ч, ш, щ: зустрівся зі старостами груп; виїхав зі Сходу; пізно прийшов зі школи.5. Зо (фонетичний варіант зі) вживається з числівниками два, три та займенником мною: зустрівся зо (зі) мною; разів зо два.
Правильно: "Кожен із нас".
Відповідь:
Від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи.
Від теплого слова і лід розмерзається.
Вода все сполоще, тільки злого слова ніколи.
Впік мене тим словом, не треба й вогню.
Гостре словечко коле сердечко.
Де мало слів, там більше правди.
Діла говорять голосніше, як слова.
Де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться.
Добре слово краще, ніж готові гроші.
Добрим словом мур проб'єш, а лихим і в двері не ввійдеш.
За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся.
З пісні слова не викидають і свого не вставляють.
І від солодких слів буває гірко.
Пояснення: