Завдання
1. Прочитати текст.
2. Записати, поставивши пропущені розділові знаки.
3. На місці крапок вписати пропущені літери, де потрібно й апостроф.
4. Зняти скісну риску й записати слова окремо – через дефіс – разом.
5. Розкрити дужки й написати одну чи дві літери
Самодиктант
B..сна
Казна/кому спало на думку ро..фарбувати світ у ніжно/зелені барви.
На/дворі буяє ро..кішна весна. Як молода з..лено/коса дівчина, красу..т..ся вона
в пр..дивному вбра(н/нні смієт..ся в..селими барвами.
Пишні луги й темно/зелені л..вади здаєт..ся пропахли м..дв..яним
ароматом і до см..рка(н/ння гудуть у різнотрав..і невгамовані бджоли й
огрядні джм..лі. Кому не/хоч..т..ся поласувати пр..солодким п..лком!
А барвиста весна ніби прон..кає в серце в..співує Пр..йдіть у мої
володі(н/ння й напийт ..ся невимовної краси!
Не/скласти ціни в..личним щ.дротам, ро..сипаним в..сняною природою!
Хоч..т..ся бе..кінечно м..луватися цими не/зрівня(н/нними краєвидами й
від(Д,дд)ти шану т(т) ворцеві за його бе..ці(н/нні дари. Будь/хто може завітати в
цей до запамороче(н/ння пр..красний світ щоб досхочу напитися
хто/зна/зі скількох бе..до(н/нних чаш вел..чі.​

 Великдень - світле свято миру, любові та взаєморозуміння. За біблійними легендами, у цей величний день Господь воскрес із мертвих і пробачив усі гріхи людям. Мільйони людей святкують Великдень сім'ями, намагаються побачитися з найдорожчими та найближчими людьми.
 Для мене це свято грає особливу роль. Ми збираємося усією родиною до церкви, освячуємо там ошатний коник з паскою та крашанками - великодніми символами, які так і радують душу. А коли приходимо додому, мати з бабцею накривають на стіл, викладують усі смаколики і уся величенька родина сідає до столу снідати. Так радісно гати за рідними які, зібравшись разом, щось жваво обговорюють, розповідають історії та обмінюються новинами, порадами, адже світ великий, не надто часто вдається усім отак зібратися й провести час разом, але Великдень якось легко та раптово об'єднує сім'ї, рідних даруючи такі дорогоцінні години для кожного з нас.
 Можливо, хтось інший святкує Великдень по іншому та вкладає зовсім інший зміст у це свято, але для мене свято Паски завжди насамперед буде святом родинної єдностію

Не за морями глибокими, не за лісами дрімучими, а у чудовій країні Морфології давно-давно жили частки бо, но, зі, с, з, таки. Жили вони, поживали, біди не знали. І от захотілося їм знайти собі друзів серед інших частин мови. Щоб це зробити, треба обов'язково бути чемними, дотримуватись відповідних правил. Без цього аж ніяк не можна. Походили частки по світу, познайомилися в містечку з різними частинами мови.

Знайшли собі друзів серед них. Хороших, надійних, які ніколи не підведуть, а до порятують. І частки вирішили, що вони теж будуть добрими, справедливими, чесними щодо своїх Друзів.

Але для цього треба багато чого знати і вміти. Одного разу, щоб повеселитися, друзі запросили частки бо, но, то, от, таки у похід. У поході треба знати, як себе поводити, де чиє місце у ряду. Тому часткам, оскільки вони були вперше в поході, сказали, щоб вони зайняли свої місця у ряду.

Коли частки стали після слів, до яких відносились, то вони з ними ніби взялися за руки (тобто між ними з'явився дефіс. Частки з того часу стали писатися через дефіс).

Коли ж частки не стали після слів, до яких вони відносилися, а стояли попереду, або через слово від слова, до якого відносилися, то писалися окремо.

Похід пройшов чудово. Всі були задоволені, бо знайшли спільну мову, зрозуміли один одного. Частки знайшли собі друзів серед інших частин мови і живуть з ними у злагоді.