Завершити докладний переказ роздумами про стан сучасної української сім'ї роль у житті української родини та про необхідність дотримуватися національних сімейних традицій (садок вишневий коло хати публіцистичний стиль це з потрібно закінчити)

Поширені речення.

1. Зомліли в сумі сніжно-білі явори.

2. Шумлять бліді берези.

3. Тільки вітер креше іскри по стерні.

4. Купали гострі крила столітні чайки в голубій воді.

5. Я спиняти тебе не буду.

Поширені речення мають крім головних ще й другорядні члени речення.

Непоширені речення.

1. Став Дніпро.

2. Надходить дощ.

3. Одшуміло літо...Одспівало жито.

4. Гроза росла.

5. Ти проходь. Не спиняйся

6. Море бушувало.

7. Завмирає місто. Тишина і спокій. Тільки сніг синіє.

Непоширені речення складаються з граматичної основи.

Сьогодні дуже теплий день весни. Я прокинулась від того, що тепле проміння котре пройшло через моє вікно, легко та ніжно доторкувалось до мого обличчя. Відкривши очі, я дуже довго лежала у ліжку думаючи про сьогоднішній день. Думала про свої плани. Думала про сьогоднішню роботу у мене на подвір'ї. Відійшовши від думок я захотіла виглянути у вікно. Біля вікна, мені було тепло і затишно, немовби на дворі липень. Подивившись на двір через моє вікно я пішла одягати свій сарафан. Вийшовши на двір я посміхнулась до теплого проміння від котрого сьогодні мій день і почався. Я приготувала собі сніданок. І пішла у садок у котрому стояла невеличка "домівка" котру змайстрував у тому році для мене мій тато. Я йому за це дуже вдячна. У тій маленькій хатинці стояв невеличкий столик, до я кого я частенько ходила аби поснідати. У моєму крихітному будиночку було багато віконець, через які я завжди люблю дивитись на мамин садок в якому росли мої найолюбленіші квіти, за якими я усе літо допоки я на канікулах. Я ситно поснідала. Помила посуд та пішла у "глиб" маминого садка. Пройшовши пару метрів від початку цієї різнокольорової весняної гамми я помітила, щось маленьке та біленьке навпроти мого вікна. Підійшовши ближче я зрозуміла, що це був підсніжник котрий визирнув під моїм вікном. Довго думала: А чому це я раніше його не побачила ? Коли ще у вікно зранку заглядала ? Для когось це буде загадкою, а саме для мене: Самим прекрасним, що є навесні !