Займенник підкреслити як член речення 1.Бо ти на землі - людина;
2.Іди, іди, хлопчику, це я не тобі розказую;
3.Він посидів ще, покивав головою своїм думкам;
4.Я пас ягнята за селом;
5.Усі ми вважаємо, що досить того знищення.

Кожен з нас стикається з таким поняттям як робота. Робота, як правило, розуміється як щоденна діяльність у наймача або «на себе». А для когось це може бути навчання в школі, коледжі чи університеті. Для когось робота - це прибирання по будинку, приготування їжі, догляд за дитиною. Будь творчий процес, а також саморозвиток можна назвати роботою. При цьому, це обмін зі світом знаннями, вміннями і навичками на будь-які блага, матеріальні чи нематеріальні. Це можуть бути не тільки гроші, як результат успішно виконаної діяльності, а й визнання іншими людьми того, що те, що людина робить, він робить добре. І цей обмін повинен бути обов'язково. Таким чином, відбувається процес повернення тієї енергії, яку витрачає людина на виконання будь-якої діяльності.

Однак дуже часто в цьому взаємообмін відбувається перекіс. І, коли на виконання будь-якої діяльності систематично витрачається більше енергії, ніж очікується віддачі, можна говорити про емоційний вигорянні або відсутності визнання. Наприклад, дружина прибрала в будинку, приготувала вечерю, але чоловік не помітив, не сказав слів подяки, або прийняв це як належне. Або, якщо художник малює картини, але їх ніхто не купує. І якщо такі ситуації будуть періодично повторюватися, рано чи пізно настане втома і відсутність бажання що-небудь взагалі робити. І тоді можна почути таку фразу: «Мій праця не визнаний». Таким чином, відбувається зниження мотивації, людині здається, що його робота нікому не потрібна і не має сенсу.

Що ж таке визнання. Визнання - це оцінка не тільки нашої діяльності, а й оцінка нашої особистості. Згідно гуманістичної теорії Абрахама Маслоу, потреба в повазі та визнання стоїть на вищих щаблях піраміди потреб людини. Наявність визнання допомагає самореалізуватися і самоактуалізуватися людині, тобто не тільки ефективно реалізувати свої здібності, а й отримувати задоволення від своєї роботи. Задоволення потреби у визнанні дозволяє нам наповнюватися впевненістю в собі, усвідомленням своєї корисності, важливості та потрібності.

Природно, що відповідь на питання, скільки мені потрібно повернутих благ на витрачену мною енергію, суто індивідуальний. Проте, причину відсутності визнання, на мою думку, потрібно шукати в собі і насамперед, поставити собі кілька запитань:

Чи актуальна моя робота в даний момент часу?

Тверезо Чи я оцінюю реальність?

Наскільки моя праця корисний іншим?

Наскільки я адекватно оцінюю свою роботу?

Як я можу про себе заявити?

Наскільки я сам визнаю те, що я роблю?

Заради чого я роблю свою роботу?

Як часто буває так, що не визнаний сьогодні, людина стає визнаним завтра. Також ключовим моментом є наше вміння заявляти про себе світові. Наприклад, якщо який-небудь фахівець ефективно виконує свою роботу, але при цьому не заявляє про те, що йому необхідне підвищення зарплати, то ймовірність того, що він його отримає, зменшується. Або, якщо фотограф робить дуже красиві знімки, але не виставляє свої роботи, то, як же суспільство може побачити його роботи і визнати фотографа?

На мою думку, визнання також приходить тоді, коли ми любимо свою роботу, вкладаємо в неї душу. Коли нам подобається те, що ми робимо, ми посилаємо світу сигнал своєї впевненості, і світ відгукується. Також, хотілося б відзначити про прив'язуванні до результату. Як правило, досягнення великих результатів відбувається, коли ми не думаємо про результат нашої роботи (престиж, успіх і т.д.), а насолоджуємося процесом. І тоді результат приходить як би сам собою.

Спрощення в групах приголосних
Вимовляючи слова, потрібно уникати збігу голосних і приголосних. Якщо в словахвиникає збіг приголосних, для полегшення вимови застосовують спрощення у групах приголосних.
У групах -ждн-, -здн-, -зкн-, -скн-, -стн-, -стл- випадає середній приголосний (д, к, т):
Тиждень — тижневий, проїзд — проїзний, брязкіт — брязнути, блиск — блиснути, користь — корисний, щастя — щасливий.
Спрощення відбувається і у вимові, і на письмі.
Винятки: зап'ястний, кістлявий, пестливий, хвастли¬вий, хворостняк, шістнадцять; прикметники від іменників іншомовного походження {баластний, контрастний та інші).
У словах агентство, альпіністський, гігантський, диригентський, президентський, студентський, туристський спрощення відбувається лише у вимові.
1.    Спишіть. До виділених слів доберіть спільнокореневі, у
яких відбувається спрощення.
1. Бережи честь змолоду. 2. Проїзд вантажного транспорту цією вулицею заборонено. 3. Добра вість піднімає, а погана — в землю вганяє. 4. Радості багато, зате толку мало. 5. Виїзд сплануєш — часу не змарнуєш.
2.    З утвореними словами складіть словосполучення.
1.    Запишіть слова, що є винятком із правила про спрощення.
З трьома словами складіть речення.
2.    Запишіть ці речення. Поясніть орфограму «Спрощення в
групах приголосних».
Перепишіть, вставляючи замість крапок, де потрібно, пропущені букви.
1. Хто на поріг, тому пиріг, хто від порога, тому щаслива дорога. 2. Хата без господині — день без со..нця. 3. По парі пізнати, чим сер..це кипить. 4. Вередлива коза дуже вовкові корисна. 5. Краще піз..но, ніж ніколи. 6. Де велика рада, там пісний борщ.
Народна творчість
Випишіть слова з орфограмами «Ненаголопіені в коренях слів», «Спрощення в групах приголосних».
Жаліслива жаба
Край берега під пнем,    
Замаскувавшись куширем,
Ловила жаба мух. Одну таки спіймала.      
Глипнула: «Мало, — каже, — мало.
Якби це птах який тут приземливсь —
Дивись,
Якраз би на вечерю й стало».
Лелека ніби чув, спустивсь.
Як Жаба вгледіла — отетеріла.
(Зеленою була — ще більш позеленіла).
Під воду шмиг! Ну подругам казать:
«Оце Лелеку з'їсти я хотіла,
Та, бачу, так злякавсь — я й ла:
Нащо сердешну пташку зобижать!..»