Займенниками є всі слова рядка
добре, чий, мене, казна-чого
воно, скільки, жоден, я
хтозна-де, чимось, цей, ти
вам, мені, учора, хто
2. З`ясуйте скільки займенників у цьому уривку: "Я хочу жити без прикрас, без тих гучних банкетів і лахміття, яке мені здається сміттям, що полонило нерозумних нас."
5
3
6
4
3. Підкреслене слово виступає займенником у реченні *
О̲д̲н̲а̲ ластівка не робить весни.
О͟д͟н͟і͟ очі і плачуть, і сміються.
О̲д̲н̲и̲м̲ колесом не поїдеш.
Від о͟д͟н͟о͟г͟о͟ удару дерево не падає.
4. Укажіть рядок, у якому кожен займенник змінюється за родами, числами, відмінками *
інший, який, такий, цей
весь, скільки, деяким, нічим
абиякого, комусь, себе ,що
твій, ніякий, це, чиїм
5. Укажіть рядок словосполучень, у яких усі займенники належать до одного розряду *
від його імені, під моїм вікном ,на тому столі
у цей день, віддав комусь, з того краю
подарував від нас, з його дому, зустрів його
з іншого боку, увесь світ, до самого краю
6. Укажіть рядок речень, у яких ужито заперечний займенник із наголосом на першому складі *
Ніким замінити. Нічого носити.
Нічого не хочу. Нікого за Нічого не привіз. НІ з ким говорити.
Нікого вчити. Нікого немає.
7. Укажіть рядок, у якому всі займенники пишуться разом *
(ні)скільки, (ні)кого, (ні)чиїм
(ні)(з)кого,(ні)що, (ні)(на)якому
(ні)(до)чого, (ні)чий, (ні)(в)чому
(ні)хто, (ні)(з)яким, (ні)чий
8. Укажіть речення, у якому зворотний займенник с̲е̲б̲е̲ вжито в родовому відмінку *
Він поважає себе.
Я взяв ці книжки для себе.
Одягнув на себе.
Цими травами він вилікував себе.
9. Укажіть рядок словосполучень, у кожному з яких займенник третьої особи має приставний н̲. *
по для (вона), зупинився біля (вони)
зроблено(він), побачив (вони)
причесали (вона), милувався (вони)
віддав(вони), розбудив (він)
10. Позначте рядок, у якому всі займенники пишуться через дефіс *
(скільки)небудь, (будь)чиїми, (аби)який
на(чому)небудь, чиїми(сь), (аби)чим
(який)небудь, (хтозна)що, (будь)кому
(казна)чим, (де)хто, кому(сь)
11. Разом треба писати всі займенники *
бозна/чому, аби/якій, ні/що
ні/ким, аби/що, де/котрий
будь/з/ким, аби/хто, де/який
де/хто, де/кого, будь/у/кого
12. Усі займенники написано правильно в рядку *
де-який, де з ким, на чийомусь, абиякий
з будь-чим, будь із чим, ніякий, казна-чий
в декого, будь-до чого, бозна-що, ні з ким
аби-яка, якась, казна з ким, будь-що
13. Усі займенники написано правильно в рядку *
дещо, хтозна чому, аніякий,будь на кому
нічийого, казна для чого, де-котрий, якийсь
ні з чим, бозна-кому, аніскільки, чий-небудь
ані для кого, нізким, скільки-небудь,абищо
14. Правильною є форма займенника в рядку *
відзначають цими днями
нагородили всих учасників
необхідно з їми порадитись
до в підготовці
15. Потребує редагування речення *
Я прекрасно провів з ними час на вечірці.
Завдяки ним ми вивчили кримськотатарську.
Їхніми рецептами досі користуються кулінари.
Крім неї, ніхто більше не написав рецензії.
16. Усі займенники є особовими в рядку *
вами, них, йому, наш
мене, тобою, собі, нам
тобі, нас, мене, нього
тебе, вони, кого,ними
17. Присвійний займенник виділено в кожному рядку, о̲к̲р̲і̲м̲ *
ї̲ї̲ ставлення до гостей
врахувати й̲о̲г̲о̲ побажання
за на виставу
схвалити м̲о̲ю̲ пропозицію
18. До одного розряду належать усі займенники в рядку *
цього, стільки, такими, чиїми
кого, якому, котрим, скільки
нашого, вашим, ніякий, їхній
усякому, такий, кожен, самого
19. Яким членом речення є займенник у поезії: "Весна відходить! Запізніла вишня розгублено їй дивиться услід". *
присудок
обставина
додаток
означення
20. Яким членом речення є займенник у поезії: "Базар ранковий.Градом весняним наповнені по вінця всі жаровні." *
означення
обставина
додаток
підмет
Прочитайте текст. Виконайте завдання 21 і 22 до нього.
(1) Тривалий час у нас удома жило маля нутрії. (2) Діти назвали його Кузя. (3) Коли Кузя підріс, ми стали брати тварину із собою на прогулянки до лісу. (4) Він спокійно сидів за пазухою чи лежав на плечі. (5) Його шерстка була м"якою й пухнастою.
21. Присвійний займенник є в реченні *
першому
другому
четвертому
п'ятому
22. Особовий займенник у знахідному відмінку є в реченні *
другому
четвертому
третьому
першому
23. Правильною є форма займенника в словосполученні *
на тім березі ріки
з твоєго району
до нашіх батьків
спілкуватися з їми
24. Усі займенники стоять у формі орудного відмінка *
ніхто, ким, нею, ти
свого, нашим, той, дечого
ним, ніким, він, мене
вами, хтозна-яким, мною, чим
Та Босмшка не чула них розмов. А яка вона з себе насправдi — не знала. Адже в piaui дзеркала нема. Л\ожна. звичайно, у черепашку Перлiвнищ подивитись, та надто вже вона тьмяна — шчого не роздивишея
Того ранку Босмшка, як завжди, прокинулася разом i3 сонцем — тыьки-но впало на воду його золотаве промшня. Батьки вже енщали, сховавшись шд лататтям. Босмiнка шдпливла до них i теж почала втягати у свш малюешький ротик смачш водорость
Раитом над нею промайнула якась тшь. Хоч i була Босмшка полохливою (нще правди дин), але ш так кортшо все знати! Вона швидко-швидко замахала вусиками, шби весельцями, i шднялася вгору.
I тут Босмiнка помВила довгого, схожого на темну паличку, жучка Водо-MipKy. ТНжки в нього були змащеш жиром, i тому до них зовам не приставала вода. Наче спритний ковзаняр — раз-два! раз-два! — мчав Водомiрка по р!ч-ковш поверхн.
«От би меш так!» — i3 заздрштю подумала Босмшка. Адже плавала вона, дуже повшьно.
Нарештi Водомiрка, шдстрибнувши, метнувся вбш i зник у комишах.
Босмiнка трохи почекала: чи не з’явиться, бува, жучок знову? Вона пщплив-ла навВь до заростей. Куди ж то вш подiвся? Але Водомiрки нще не було. Босмшка з прикрютю зВхнула й рушила назад.
Та що це? На тому Micu,i, де лишилися i'T батьки, не видно ншого. Босмшка розгубилася. Вона обпливла навколо латаття — даремно: мама й тато безслщно зникли.
I пригадала Босмшка, як, дошрливо ворушачи вусика-ми, попереджала ii матуся:
— Гляди, вскочит через свою неслухняшсть у халепу! Хоч ти й не маленька вже, — мало не з макове зерня ви-росла, — але тримайся нас: ми бшьше за тебе прожили на свт — бшьше й знаемо.
Босмшка от-от розплакалася б, та що з того? Хто и е? У водi навЧь слiз tboix не помДять
Вона хотша вже далц коли побачила свого давнього знайомого — старого буркотуна Слимака. Насилу тягнучи свою кручену, немов крендель, хатку-черепашку, вш неквапливо лiз угору по водянш сосонщ.
— Дщусю Слимаче! — зрадшо пропищала Босминка. — Чи не зустрiчали ви мою маму?
Слимак здригнувся вщ несподiванки i втягнув голову в хатку. Потому висунув рiжки — з-шд них глянули мале-ceHbKi очицi — i, вшзнавши Босмшку, сердито буркнув:
— Не бачив я шякоУ мами Шпляються з усякими дурницями
I вiн поповз co6i далi.
Босмiнка безпорадно озирнулася навколо. День був ynoBHi. Сонце шднялося високо-високо, i у водi стало зов-ciM тепло.
Та шщо не тiшило бiдолаху Босмшку. Загубити маму й тата — ох, як же це тяжко! Що чекае ТТ? Як житиме вона тепер?..
Сумно зДхнувши, подалася Босмшка на розшуки.
Незабаром вона опинилася у незнайомому Micni. Це був справжнш niABOflHHfi лiс. Навкруги, куди не кинеш оком, зелешли стрункi стебла очерету. Заплутавшись в ocoui, стиха погойдувались 6ypi пасма водоростей. А вгорц наче розкиданi вiтром хмарки, плавали листочки ряски.
Заблудила! Куди ж це вона потрапила? Босмшка глянула лiворуч i побачила якийсь дивний дзвшочок. «Що воно таке?» — подумала i Hepiuiyne наблизилася. Дзвiно-чок, дуже прозорий i заповнений повiтрям, був тдв’яза-ний до рослин, наче гойдалка.
«Тут хтось живе», — здогадалася Босмшка.
Вона обережно зазирнула всередину — там на павутинщ виала якась мертва комашка.
Босмшщ стало моторошно. Мерщш вщ цього небезпечного мшця!
Але що це? П хоботок прилип до дзвь ночка! Босмшка смикнула раз, удруге — не пускае Скосивши око, вона побачила, як до не! наближаеться якась воло-хата потвора. То був господар дзвшоч-ка — водяний павук Срiблянка.
3 переляку в Босмшки затрусилися yci шжки. Вона рвонулася з останшх сил. У хоботку щось хруснуло. Вщ болю потьмарилося в oni. А все-таки вона вщ-чепилася вщ дзвшочка!..
Павук був уже зовслм близько. Босмшка стр!мголов кинулася навтьоки. Та павук помНив п. Круто повернувши, вш помчав навздогш. Босмшка щосили за-rpi6a.na вусиками. Пльки б дштатися до заростей! Тшьки б встигнути!..
Але pi3Ho!.. Павук — вона вщчувала це — вже за спиною,.. Ще мить — i вш схопить п. 3 жахом оглянулася назад — страхiття простягало до не? cboi бридю довп лапи.
Кшець!..
Щось рiзко вщкинуло и вбш, i вона мало не знепритомнша.
Огямившись, Босмшка побачила велику плямисту Жабу, що з’явилася хто-зна-звщки, а огидний павучище кудись зник. I тодi Босмшка зрозумша, що ГТ врятовано. Врятовано. Витрiшкувата Жаба проковтнула павука!
Вщ ycix цих переживань Босмшка зовсiм знесилша. Вона вщшукала за-тишну мшцинку i сховалася пщ листо-чок. Не хотшося Hi Усти, Hi пити. Пльки тепер вона вщчула, як ние хоботок.
Вже сутешло. Вода ставала дедал5 темшшою, прохолодшшою. Зовсiм зму-чена, Босмшка пшбрала шжки, старан-но вкрилася черепашкою i швидко заснула.
KOHEЦ ФPAГMEHTA
відповідь:
матеріальний достаток може зробити побут зручним та приємним. але ніякі зручності не замінять людині справжнього щастя. бо щастя — це не гроші, не коштовності, не дорога апаратура чи заморський автомобіль.
щасливою я б назвала людину, у якої є справжні і вірні друзі. бо вірний друг — то найдорожчий скарб. а ще у народі кажуть: все купиш, лише тата і маму не купиш. отже, людина, у якої є батьки, які в усьому підтримують її, ,— щаслива. і без повного розкриття своїх здібностей, без улюбленої праці нема щастя.
отже, щаслива людина та, яку люблять і сама вона любить ближніх, яка уміє і хоче працювати.