Збірний іменник к слову квасоля

Зима – чарівна пора року. Мені подобається, коли надворі ясна морозна погода та падає сніг. На вікнах з’являються вигадливі малюнки. Коли все навкруги стає білим, здається, що ти потрапив у зимову казку. Взимку можна кататися на санках, лижах, гратися в сніжки та ліпити сніговиків. Коли взимку надворі сильний мороз, то спочатку навіть не хочеться виходити з дому. Проте коли йдеш по засніженій вулиці, а сніг під ногами весело скрипить, на серці стає так радісно! Головне в таку погоду – не стояти довго на одному місці. Коли рухаєшся – ходиш, бігаєш, катаєшся на санках – замерзнути неможливо! Зима дарує нам багато краси та веселощів. Незважаючи на холоди, можна проводити час з користю для здоров’я, а також більше уваги приділити своїм близьким людям.

Прийшла зима- чарівниця , захурделила, замела доріжки білим снігом, закувала в лід річки і озера. У небі закружляли у дивному танку срібні сніжинки. 
- Дивіться, яка я гарна! Таких візерунків, як у мене, немає нівкого, - мовила одна сніжинка.
- Так, ти гарна, але не гарніша за інших! Ми всі  діти  матінки-зими і однаково прекрасні, - відповіла друга сніжинка.
- Але ж візерунки у нас різні, і мій  найкрасивіший, - не вгамовувалася перша сніжинка. 
   Друга сніжинка хотіла щось сказати подрузі, але в цю мить впала на щось тверде. 
- Дивись, яка вона гарна, який у неї чудернацький візерунок! - промовило якесь дівча розглядаючи на долонці сніжинку.
    А перша сніжинка впала дівчинці під ноги і ніхто не побачив її краси серед величезної кількості сестер-сніжинок...