Зберігаючи зміст поданих нижче речень, перебудуйте їх так, щоб не було дієприслівників. зверніть увагу на те, якими формами можна їх замінити, як зміняться структура речень б вираження думки. 1. водяні млини, попритулювавшись до високого каміння, поховавшись під зеленими вербами, крутять день і ніч чорними колесами (і. нечуй-левицький). 2. студенти мовчки стоять, милуючись із зоряного неба, вдихаючи пахощі облитої дощем землі (ю. яновський). 3. христя, почувши нестямний голос, підійшла до дверей (панас мирний). 4. романко зареготався, почувши бажання семенова вчитись, але, трохи подумавши, згодився (м. коцюбинський). 5.ще хвилину люди стояли тихо ,немов не вiрячи в розчарування,немов чогось ще сподiваючись.

Чому треба захищати слабших треба завжди захищати слабших, бо вони не завжди можуть себе захистити. на жаль, на світі є погані люди, які можуть образити, обдурити або навіть побити того, хто слабший за них. слабкою людиною може бути і дідусь або бабуся, і інвалід, і дитина або підліток. кривдити людей взагалі погано, а кривдити слабких людей набагато гірше, бо такі люди не можуть захиститися. тому якщо бачиш, що хтось ображає слабких, треба цьому перешкоджати. легко захистити слабшого, якщо ти сильніший за кривдника. а як же захистити слабкого, якщо кривдник не сильніший за тебе? вплутуватися в бійку з ним буде безглуздо та ризиковано. у такому випадку треба повідомити про це дорослим, щоб вони подзвонили у поліцію. робота поліцейських у тому і полягає, щоб захищати людей від злочинців і кривдників. слова «чесність», «честь» дуже походи на слово «чистота». не чи правда? не випадково чесною людиною називають того, хто не «забруднив» себе неправдою, удаванням, боягузтвом. чесна людина завжди правдива й сміливий. він дорожить дружбою, любить і поважає своїх рідних, друзів, знайомих і навіть незнайомих людей. чесна людина намагається не робити таких учинків, яких йому довелося б соромитися, які довелося б приховувати від своїх батьків і друзів. це було б удаванням, а воно привчає людину брехати й боятися, боятися бути викритим. тому по-справжньому чесна людина намагається завжди й у всім надходити так, щоб йому потім було не про що жалувати, не в чому каятися, не в чому себе дорікати. і ми, якщо хочемо вирости чесними людьми, повинні робити такі вчинки, про які можна завжди розповісти своїм друзям, щоб порадувати їх. чесна людина й сам уміє радуватися удачі своїх друзів, тому що він ніколи нікому не заздрить. якщо в когось з’явився новий велосипед, футбольний м’яч, самокат або батьки купили йому комп’ютер, це дуже добре! виходить, у дворі стане ще веселіше. а якщо цей велосипед, або м’яч, або інша річ з’явилися в тебе, теж чудово! адже тепер можна поділитися із друзями й грати разом. чесна людина поважає й цінує працю батьків, учителів, тому що сам уміє трудитися. адже справедливо, коли порядок у будинку наводять усі, хто в ньому живе, а готовити обід, ходити в магазин, робити ремонт або наряджати новорічну ялинку разом веселіше й швидше. недарма говорять «він чесний трудівник», «він чесно заробляє свій хліб». це значить, що чесна людина обов’язково повинен трудитися. тому кожний хлопчик і кожна дівчинка, якщо вони хочуть вирости чесними людьми, повинні мати в будинку свої обов’язки, наприклад забирати в дитячій кімнаті, поливати квіти. добре, якщо в когось є обов’язкові і справи, а якщо немає – нічого страшного. чесна людина – це й гарний помічник. можна мамі по господарству, можна молодшим робити уроки, можна бабусі знайти окуляри, так мало що? гарна будь-яка , зроблена вчасно, охоче й по власному бажанню звичайно, поки нам ще не довіряють найважливіших і відповідальних справ, але кожну роботу потрібно намагатися виконувати добре, чесно.

на перехрестях українського, угорського та словацького кордонів розкинувся ужгород – столиця закарпаття, мультинаціональної області країни, одне з найкрасивіших міст центральної європи. місто із славетним історичним корінням – адже бере свій початок ще в іх сторіччі , дуже довго було у володінні угорської корони і величалося унгваром.

над містом височіє величний середньовічний замок, поруч – унікальний музей архітектури і побуту, і тут же заворожує погляд своєю урочистістю хрестовоздвиженський кафедральний собор, а також колишній єпископський палац і безліч красивих храмів різних конфесій. так, саме безліч, бо про ужгородські храми можна розповідати до безкінечності. хоча б варто згадати в приміських горянах церкву-фортецю побудови хііі століття. кажуть, що вона немов би належала хрестоносцям, обласканим угорським королем, таємничим воїнам-монахам тамплієрам. якби там не було, а горянська ротонда просто прекрасна, особливо фрески італійських майстрів хіv століття, нехитре наслідування джогго. а про романтичний невицький замок будь-хто розповість легенду, що побудований він злющою «поганою дівою», її привид і досі стогне у руїнах поблизу.