Я хочу сказати що потрібно цінувати кожну мить-бо життя таке коротке.Час минає. Секунда за секундаю ми старішаємо. Час нас віділля від трипільського гончара, що робить добру справу. Час минає, скрізь пальці роботящої людини, історія плине і ми не замислюємось яке життя коротке. Людина не замислюэться, що для неї гроші це б нормального прожиття. А дріб’язкові сварки і щоддене сидіння перед інтернетом – марнування і не цінування власного життя. А роблячи добрі справи,завжди пам’ятай про те що, саме ми творимо своє щастя наших дітей та внуків. Народ говорить: що цінування власного життя це і є головний скарб в пам’яті людини. Старі люди більш розуміють всі барви життя, оскільки вони розуміють,що вони своє життя прожили. Все в житті нам дається тільки раз: народження, дитинство, молодість і як не прикро старість. Читаючи хороші, мудрі, старі книги ми завжди розуміємо цінність життя взагалі. Потрібно прислухатись да старих людей вони завжди цінують моменти свого життя. Завжди пам’ятайте своїх батьків цінуйте їх адже вони цінують вас, і надіються, що ви також це будете робити. Це і є головна ціль прожити своє життя не марнуючи його, а прожити з високо піднятою головою все життя, і не втратити жодної хвилини.
Фразеологи́зм, фразеологический оборот, речевой оборот — свойственное только данному языку устойчивое сочетание слов, значение которого не определяется значением входящих в него слов, взятых по отдельности. Из-за того, что фразеологизм (или же идиому) зачастую невозможно перевести дословно (теряется смысл), среди иностранцев могут возникать трудности перевода и понимания. С другой стороны, такие фразеологизмы придают языку яркую эмоциональную окраску. Часто грамматическое значение идиом не отвечает нормамсовременного языка, а являются грамматическими архаизмами. Примерами таких выражений в русском языке будут: «остаться с носом», «бить баклуши», «дать сдачи», «валять дурака», «точка зрения», «без царя в голове» и тому подобное.
