Здоров’я – найцінніший скарб
Здоров..я найцін..іший скарб у жит..і кожної людини і пр..дмет
турботи держави бо тільки здорові члени суспіл..ства можут.. побудувати
міцну квітучу багату країну. І тіл..ки здорові діти заб..зпечат.. майбутнє цієї
країни бо вони носії генофоду нації.
На/жаль стан здоров..я дітей і підлітків в У/україні остан..ім часом
погіршився. Не/може не/викликати тривоги факт що рівень захворюван..ості
зріс за бат..ма показниками. Майже 80% малюків до/шкільного віку мають ті
чи інші вади й відхилен..я в/розвитку. Нервово/психічними розладами
страждає тр..тина школярів а 50% учнів мают.. порушен..я функцій чи будвои
різних систем організму.
Бат..ки і вчителі часто стают.. сві..ками випадків коли ні/би/то здорові
діти шви..ко втомлюют..ся на/віть від не/значного навантажен..я скаржат..ся
на головний біль запаморочен..я. Та й вигляд вони мають як зів’ялі квіточки:бліді із синцями під очима.
Здоров..я це не/тіл..ки відсутніст.. хвороб це стан повного фізичного
психічного та соціального благополучч.. Тому запам’ятайте: одна з
найважливіших умов забезпечен..я нашого здоров..я свідоме веден..я
здорового життя.
°
°
°
(напишите правильно, и розставьте комы)
амріяний зимовий вечір. Летить лапатий сніг. Ліс принишк, спокійний і зачарований. Зітхне... Аж моторошно стає. Холодний морозний вітер несамовито пролетить між дерев, і ... знову тихо. Тільки дерева сумно похилилися. Гілки на очах перетворюються на таємничі силуети. Хтось пробіг стежкою, визирнув із-за дерев, промайнув біля пишної калини. А ясні, тихі зорі світять над лісом. Місяць-молодик визбирує крапельки — сузір’я в небі, у полі. Здається, це вони падають на ліс і там виблискують на гілках, мов справжні коштовні камені діаманти, рубіни, сапфіри, смарагди... Потім відбиваються в кожній сніжинці, наче чисті, прозорі сльози. А вечір чаклує...Створює свою чарівну казку (Л. Гулюк).
Відпочинок на Алясці
Коли ми ступили на засніженну землю Аляски я відчув(ла) , як холодний вітер охопив мене.Я попросив(ла) дати мені щось тепліше. Мені дали кожух і ми одразу вирушили в похід на гору.Щоб піднятися на гору, потрібно було пройти річку вкриту кригою, пройти через засніжений ліс . Коли ми пройшли пів річки ми почули крик дівчат, які побачили ведмедя.Ми всі лягли на землю і не рухалися 5 хвилин іноді навіть не дихали аби ведмідь зрозумів ніби ми мертві.Темнішало, ми перейшли річку, Деякі хлопці пішли ловити рибу,я ж пішов(ла) ставити палатки.Деякі не хотіли спати в холодних палатках на снігу, вони облаштовували маленький будиночок на дереві.Настав ранок, мене збудив малий ведмідь,який облизував своїм язиком моє обличчя. Коли я прокинувся і побачив його я хотів крикнути але не хотів сполохати його, і все ж мені вдалося підняти усіх і вони відняли його від мене.Ми рушили далі та нам потрібно було залізти на гору зі спеціальним спорядженням .Ми всі залізли, оглянули все, попрощалися з ведмедем і полетіли додому.Так і закінчився мій веселий відпочинок на Алясці.