Здравствуйте скоротить этот текст: Слухайте, дітки казочку про дерева. Про те, яку вони дають нам користь. І тому їх не можна кривдити.
У затінку гіллястих дерев люди викопали дві криниці – велику і маленьку. З великої криниці брав воду дідусь., бабуся і малий Петрик.
З маленької криниці пила воду пташка і пив воду зайчик.. Пила куріпка з дітками. Пила і кізочка з козенятами. Приходила пити і корівка з телятами.
Як тут було гарно! Коли ж прилетів сюди вітер, то дуже сердився. Ніколи не міг спокійно перелетіти через дерева. Гу-у-у-у! Як він налітав на дерева, як нагинав їх додолу!
А коли прилетів вітер із дощовою хмарою, то йому теж було важко перемайнути через дерево. І завжди цей вітер віддавав майже всю воду.
Та ось дерева зрубали.
Тепер ніхто не затримував дощового вітру. І він не віддавав воду. А коли до криниць прилітав вітер-суховій, то щоразу забирав воду.
І що ж? Обидві криниці висохли. Дідусь, бабуся і Петрик зосталися без води. Навколо все висохло.
Плакала пташка. Плакав зайчик. Куріпочка вмирала від спраги. Козеня не мало де напитись. Телятко теж.
Якось прийшов лісничий і сказав: „Дерева тримають вологу. Без дерев не буде води.” І тоді вийшли діти. Стали гуртом дерева садити. Швидко молоді дерева поприймалися й почали рости.
Через багато років виросли нові дерева. Знову гув вітер, нагинав дерева додолу. Але вони не піддавалися.
І коли приходив вітер із дощовою хмарою, дерева спиняли його і забирали воду.
Скоро у великій і малій криниці знову було повно води. Знову всі приходили по воду і раділи, що вона є.
І звірята, і пташки теж тішилися. Буде тепер що їсти і пити! І деревам і за те, що бережуть воду!
- класичний зразок кітчу на телеекрані це "мильні опери"
-Для кітчу характерні дві особливості: зовнішня красивість та внутрішня спрощеність.
-споживачів "телемила" умовно можна поділити на 2 категорії :
І - усвідомлена втеча від щоденних проблем та клопотів у світ снів і фантазій та ІІ -прагнення полоскотати власні почуття, це викликає на їхніх очах сльози замилування власною співчутливістю, власною добротою, власною витонченістю.
- справжнє мистецтво - це ніби заселений живими людьми будинок, а кітч — декорація, з вікон якої визирають манекени.
"Якщо я у боротьбі повалю Перікла, то він скаже, що не впав, через це виявиться переможцем і переконає в цьому тих, хто це бачив". - суспільно-політичн.
„Адже на нашій стороні бореться почуття честі, на тій − нахабство; тут − сором’язливість, там − розбещеність; тут − вірність, там − обман; тут − доблесть, там − злочин; тут − чесне ім’я, там − ганьба; тут − стриманість, там − розбещеність. - з промови Цицерона.
"Куди, нещасний, подамся я? До кого звернуся? На Капітолій? Але він залитий кров'ю мого брата. Чи додому? Для того щоб побачити матір, нещасну, в сльозах і принижену?". - з промови римського захисника Гая Гракха після вбивства прихильниками сенатської олігархії рідного брата.