Згрупуйте словосполучення залежно від виду означення (узгоджене, неузгоджене). Наречена з посагом, інший випадок, марні спроби, його обіцянка, притишений звук, гостра потреба, зрозуміла істина, забута усіма історія, одяг на осінь, її правда, усякі бувальщини, видовище не з приємних, дощ з блискавкою, зразкова поведінка, рука товариша, бажання відпочити.

​

Але чомусь, все одно чогось не вистачає...Чого ж?! Дітей! Ось, насправді, з чого починається будь-яка школа! З того золотого дзвонику, що несе у своїй крихітній ручці першокласник! Радісний сміх,  солоні краплинки в кутиках очей сентиментальних батьків, шелест яскравих ароматних букетів, цукотіння дитячих пантофлів – усе це є тим чарівним прологом, що веде у  таємничий світ під назвою «Школа».Школа, як окрема істота, що має свій вік, память, дух і навіть настрій. Вона не нарікає на упертість своїх старих дверей, луплення стін чи скрипучу підлогу, у неї усе бездоганне! А бачили б ви її у сонячні дні! Яка вона сповнена тепла і світла, що аж самому кортить іти шкільними сходами з усмішкою, до вух натягненою, пристрибуючи! Навіть, якщо на вулиці негода, школа залишається спокійною і врівноваженою. Її дух, запах життя , рух і розвиток  надихають колористику класів і коридорів різнобарв’ям, і  це одразу відчуваєш, ступивши на поріг.Історія – це те, що має початок десь далеко в минулому, існує тепер і немає остаточного завершення в майбутньому. Опісля ретроспективи, слід повірити вам сьогодення Школи. Наразі існує велика кількість нових проектів і задумок, які вже частково почали свою реалізацію, або лишень чекають слушної нагоди щоб вибухнути феєрверком цікавих ідей на радість мешканцям «Школи».   Невичерпному ентузіазмові  винахідників можна лише позаздрити. Це люди наполеглеві і розумні, які десятиліття присвятили освітній ниві, і  що справді знають суть навчального процесу від альфи до омеги.Тож перспективи є, і вони гарні. Процес історії продовжується. Ми всі разом творимо цю історію, рухаючись  лише у перед, у  наше майбутнє! І тільки від нас, від нашої наполегливості, від нашої старанності, від наших знань, від наших мрій залежить яким воно буде НАШЕ МАЙБУТНЄ !

 Для кожної людини її життя-це найцінніший скарб,який вона має.Та чи вважають його справжнім скарбом,скажімо,сусіди?І чи помітять його серед пороху віків прийдешні покоління?
 Люди,наче зірки в небі.Одні світяться яскраво,інші-тьмяно,а деяких і зовсім не видно.Цінність людського життя визначається обсягом і ясістю добрих справ,подарованих іншим людям.Тільки завдяки праці ми можемо чогось досягти,показати себе з кращого боку.
 Отже,якщо не хочеш безслідно згаснути,наче невідома зірка,шукай професію до душі,необхідну суспільству, і працюй на славу!Майже всі відомі люди закарбували в пам*яті нащадків саме свої трудові досягнення чи подвиги,а не якісь інші якості.Праця робить деяких людей безсмертними.