19 грудня ми святкуємо день святого Миколая. Вночі до дітей має завітати святий Миколай і покласти під подушки або в чобітки миколайчики — подарунки від доброго святого за гарну поведінку протягом року. Тому діти з радістю та надією чекають цього свята. Вони мають надію, що святий Миколай принесе їм цього року подаруночок, бо вони були чемними та поводили себе пристойно. Але надії деяких не справджуються: Миколай може покласти їм під подушку зв*язку різок, що означає, що цими дітьми він не вельми задоволений. На честь цього святого названо велику кількість церков по всій Україні. На це веселе свято раніше було прийнято прийнято варити пиво, скликати гостей і гуляти досхочу. В цей день велике значення має «перший полазник». Першою до господи має ввійти людина добра, здорова, хазяйновита — це гарний знак для сім'ї. Дбайливі господарі цього дня йдуть до хліва, щоб привітати свою худобу зі святом, бо до обов'язків святого Миколая входить оберігати не лише людей, а й тварин.
Кожного року українці святкують два свята Миколая. Перше — 22 травня, а друге 19 грудня. Свято Миколая, особливо «зимнього», святкують урочисто, за гостей. Святого Миколая люди люблять, бо він захисник усіх бідних і знедолених. Народ про святого Миколая склав багато легенд і переказів. У них розповідається, як він боронить людей від стихійного лиха, а особливо, на воді. Всі рибалки мали в своїх куренях образ святого Миколая і брали його з собою, виходячи в море на промисел. Бо Святий Миколай — другий після Бога заступник людей від усіх проблем нещасть. Відомо, що все життя він ніс людям Добро і Милосердя. Найбільше люблять і шанують його діти. Для них він почесний охоронець і завжди до них приходить з подарунками. Легенда оповідає, що у дитинстві (а ріс Миколай у заможній родині) горнувся хлопчик до бідних, нужденних, скривджених, голодних та калік. Він змалку щиро молився і просив у Господа справедливості, миру, добра, прощення і милосердя. Вдачею був тихий, незлостивий. Він приходив на до бідним знедоленим людям у найскрутніші хвилини життя несподівано і завжди так, аби його ніхто не бачив. Робив добро, не чекаючи на подяку і славу. І тому його ще за життя називали «батьком сиріт, вдів і бідних». Після смерті батьків продав маєток і роздав гроші бідним, а сам став священиком. Своїми молитвами зцілював недужих, сліпих і калік. Він також втихомирював море, бурю, гасив пожежі, охороняв від напастей, був покровителем подорожніх у путі, а також усіх тварин — диких і свійських. Святий Миколай всім серцем любив дітей і кожному хотів подарувати бодай крапельку своєї любові.
На честь цього святого названо велику кількість церков по всій Україні.
На це веселе свято раніше було прийнято прийнято варити пиво, скликати гостей і гуляти досхочу.
В цей день велике значення має «перший полазник». Першою до господи має ввійти людина добра, здорова, хазяйновита — це гарний знак для сім'ї. Дбайливі господарі цього дня йдуть до хліва, щоб привітати свою худобу зі святом, бо до обов'язків святого Миколая входить оберігати не лише людей, а й тварин.
Кожного року українці святкують два свята Миколая. Перше — 22 травня, а друге 19 грудня. Свято Миколая, особливо «зимнього», святкують урочисто, за гостей. Святого Миколая люди люблять, бо він захисник усіх бідних і знедолених. Народ про святого Миколая склав багато легенд і переказів. У них розповідається, як він боронить людей від стихійного лиха, а особливо, на воді. Всі рибалки мали в своїх куренях образ святого Миколая і брали його з собою, виходячи в море на промисел.
Бо Святий Миколай — другий після Бога заступник людей від усіх проблем нещасть. Відомо, що все життя він ніс людям Добро і Милосердя. Найбільше люблять і шанують його діти.
Для них він почесний охоронець і завжди до них приходить з подарунками. Легенда оповідає, що у дитинстві (а ріс Миколай у заможній родині) горнувся хлопчик до бідних, нужденних, скривджених, голодних та калік. Він змалку щиро молився і просив у Господа справедливості, миру, добра, прощення і милосердя. Вдачею був тихий, незлостивий. Він приходив на до бідним знедоленим людям у найскрутніші хвилини життя несподівано і завжди так, аби його ніхто не бачив. Робив добро, не чекаючи на подяку і славу. І тому його ще за життя називали «батьком сиріт, вдів і бідних». Після смерті батьків продав маєток і роздав гроші бідним, а сам став священиком. Своїми молитвами зцілював недужих, сліпих і калік. Він також втихомирював море, бурю, гасив пожежі, охороняв від напастей, був покровителем подорожніх у путі, а також усіх тварин — диких і свійських. Святий Миколай всім серцем любив дітей і кожному хотів подарувати бодай крапельку своєї любові.