Жити значить боротися діяти

В природе все устроено очень мудро. Все части экосистемы связаны между собой и поддерживать баланс. Птицы - маленькие человека. На первый взгляд, им не под силу как-то повлиять на нашу жизнь, но это не так.

Птицы – отличные для садоводов. Они поедают насекомых – вредителей: гусениц, тлю, долгоносиков. А также ими они выкармливают своих птенцов. Помимо этого, птицы – большие лакомки. Они обожают поедать семена сорняков. Это является отличным подспорьем огородникам, так как уменьшает количество вредных растений. Нельзя не упомянуть о «санитарах леса» - дятлах деревьям справиться с вредителями.

Есть птицы – хищники, которые питаются различными мелкими грызунами, сокращая их популяцию.
Наши пернатые друзья напрямую участвуют в размножении многих растений. Некоторые из них поедают плоды шиповника, рябины целиком, переваривают их, а косточки и семена выходят естественным путем - так размножаются растения. Другие птицы прячут в опавшую листву желуди, которые после прорастают молодыми дубками.

Очень важно быть благодарным птицам за их В наших силах облегчить им зимовку: строить кормушки, подкармливать их. Весной можно делать для них домики – скворечники.

В наших лесах и городах можно встретить множество разных видов птиц: голубей, воробьев, соловьев и т.д. Одни радуют взор своим ярким и красивым оперением, а другие услаждают слух великолепным пением.

Бывает, что птицы становятся домашними любимцами, членами семьи. Например, некоторых попугаев можно научить подражать человеческой речи.

Птицы – наши друзья! Важно заботиться о них.

Земля – це наш рідний дім. Тому зв’язок людини з природою, безумовно, особливий. На цій землі зросли наші прадіди й діди, батьки, брати та сестри. Це наше багатство, яке століттями оберігали й боронили. Тоді розуміли, що на любов земля обов’язково відповість взаємністю. Та за вікном двадцять перше століття – час нанотехнологій і кам’яних джунглів. З приходом таких змін у природі втратилася певна рівновага. Людина відчула себе хазяїном, паном і навіть володарем Всесвіту. Вона знає, що добре, а що погано. Проте не все так просто. На порозі стала екологічна катастрофа. Забруднення водойм, вирубка лісів, викиди токсичних речовин у повітря – це найменший перелік проблем, які з року в рік накривають Землю. Безвідповідальність людей вражає. Вона вже призвела до Чорнобильської катастрофи. А що далі? Скалічена земля, скалічені долі. Куди не глянь – занедбані села, вирубки, болота на місцях, де колись протікали могутні ріки. Все змінилося. Люди поступово перетворюються в роботів. Усі живуть за принципом: моя хата з краю. Аби тільки не чіпали. А свою байдужість перед природою пояснюють постійною зайнятістю. Прикро, що обурюються тільки тоді, коли змінити нічого не можна, коли вже край. Але невже не видно, як природа просить про до Вона хоче дарувати нам свою любов, ніжність, тепло. Вона хоче знову усміхатися на повні груди і не відкашлювати шкідливі речовини. Невже потрібно знищити, щоб потім знову довелося відроджувати? Треба почати зміни з себе, з кожного. Варто переглянути своє ставлення до матінки-землі, бо іншого такого шансу вона нам не дасть.