• Рід — форма спільності людей, заснована на кровній спорідненості.
• Плем'я — об'єднання декількох родів, що має загальну мову, територію, уподобання та звичаї. Рід і плем'я зароджуються, існують при первісному суспільстві.
• Союз племен. На цьому етапі відбувається перше значне ослаблення принципу кровної спорідненості. Союзи утворюють як племена, що мають значне генетичне споріднення, так і племена, генетично далекі одне від одного. Деякі вчені вва жають типовим для такої стадії розвитку людства союз різних племен, що мають культури, які досить розрізняються. Одна з них може бути «набіговою», для якої характерна більшою мірою не трудова, виробнича майстерність, а військова. Союз племен — це перша велика група людей, у якій вже не здійс нюється безпосередній контакт всіх членів даної спільноти з усіма іншими. Таким чином, тут різко зростає вплив політичного чинника утворення спільноти.
• Народність — форма язикової, територіальної, економіч ної та культурної спільності людей, що складається з виник ненням приватновласницьких відносин, характерна для рабовласницького та феодального суспільств. Формуванню народностей сприяє більш складна й чітка організаційна структури суспільства, більш розвинені політичні форми.
• Нація — тип етносу, що виникає в період подолання феодальної роздробленості та інтенсивного розвитку капіталістичних відносин. До характерних ознак нації, що відрізняють її від народностей, можна в першу чергу віднести:
* уніфікацію мови, головним чином у процесі поширення її літературної форми через систему освіти, літературу й засоби масової інформації;
* розвиток професійної культури й мистецтва;
* формування соціально-класового складу, що відповідає епосі промислово-культурного розвитку, через певну форму державності або значно розвинений рух за її досягнення, а також визначення економічної спільності в рамках своїх національних держав.
Сьогодні у світі співіснують різні історичні типи етносів. Насамперед це нації (ця форма домінує), народності, збереглися подекуди й більш давні форми — племена та рудименти роду.
При визначенні етносу ми звернули увагу на ті ознаки, чинники, які впливають на утворення етносів. Однак що лежить в основі механізму формування етносу? Якими є головні п ричи ни їх виникнення та розвитку? Відомо кілька концепцій, що дають відповіді на питання про причини і механізми виникнення, формування та розвитку етносу.
Теорії примордиалістського (об'єктивістського) підходу припускають, що етнічна ідентичність ґрунтується на природному зв'язку людини з групою або відповідною культурою. Прихильники примордиалізму вважають етнос і етнічність реально існуючими феноменами, що мають об'єктивну основу в природі або суспільстві. На підставі існування етносу всі теорії примордиалістського підходу можна поділити на два напрями — природний та еволюційно-історичний.
Природний напрям. Його послідовники вважають етнос первозданним (примордиальним, споконвічним) утворенням, заснованим на спільних предках, належності до однієї раси, функціонуванні певних біологічних механізмів. Прихильники цього напряму пояснюють етнічність за до еволюційних ідей, тобто як явище, детерміноване генетичними та географічними чинниками, інтерпретуючи етнічність як «розширену родинну групу» або як «розширену форму родинного відбору та зв'язку».
2 Чужа душа – то ,кажуть, темний ліс (“Маруся Чурай” Л. Костенко).
3 На мою думку, ситуація набуває загрозливого характеру.
4 І золотої й дорогої мені ,щоб знали ви,не жаль моєї долі молодої (Т. Шевченко.).
5 Кажуть, мудрість приходить з роками.
6 Додому я не йшов, а летів бо ,по-перше, міг похвалитися, що мама одразу має школяра не першої ,а другої групи ,по-друге, треба було збігати в ліс (“Гуси-лебеді летять” М. Стельмаха).
7 Ми ,мабуть, підемо на це свято.
8 Теплий кожух, тільки ,шкода, не на мене шитий (Т. Шевченко).
9 Щоправда, хрумтів на зубах пісок, але на нього не зважали (Ю. Мушкетик).
10 Весна виявилась ,на диво, холодною.
11 А за дверима така ніч і ,мабуть, зоряна (А. Головко).
12 По моєму, ви поспішаєте з висновками.
І ,мабуть, молодість для того, щоб кожний мав свою весну. (Б. Дегтярьов.)
А рік у юності – ціла вічність. Вона ,здається, ніколи не скінчиться. (В. Врублевська).
Може, не ішов я в ногу з віком ,може, сам від себе відставав. (Є. Гуцало.)
За правду гинули невинні . На жаль, нерідко так було. (Б. Дегтярьов.)
Бувало, що ти мені пособляв. Цілими днями бувало, просиджує хлопець над книжкою. Видно, дуже неприємно було їй переказувати це доручення.
У світлиці стало видно ,хоч голки збирай.
Відома річ: кого вогнем пече, тому скрізь вода мріється. Керував студією відомий письменник.
– Ви ,діточки, не скучайте за братиком, - почала було мати... І не доїм і не досплю; усе було тружусь.
Головне реченя завжди провідне в складнопідрядному. Головне, не слід зупинятися на досягнутому.
Объяснение:
В реченні
– Ви ,діточки, не скучайте за братиком, - почала було мати... І не доїм і не досплю; усе було тружусь.
Діточки - прикладка воно не підчеркується, на скільки я знаю
Объяснение:
Основні історичні типи етносів.
• Рід — форма спільності людей, заснована на кровній спорідненості.
• Плем'я — об'єднання декількох родів, що має загальну мову, територію, уподобання та звичаї. Рід і плем'я зароджуються, існують при первісному суспільстві.
• Союз племен. На цьому етапі відбувається перше значне ослаблення принципу кровної спорідненості. Союзи утворюють як племена, що мають значне генетичне споріднення, так і племена, генетично далекі одне від одного. Деякі вчені вва жають типовим для такої стадії розвитку людства союз різних племен, що мають культури, які досить розрізняються. Одна з них може бути «набіговою», для якої характерна більшою мірою не трудова, виробнича майстерність, а військова. Союз племен — це перша велика група людей, у якій вже не здійс нюється безпосередній контакт всіх членів даної спільноти з усіма іншими. Таким чином, тут різко зростає вплив політичного чинника утворення спільноти.
• Народність — форма язикової, територіальної, економіч ної та культурної спільності людей, що складається з виник ненням приватновласницьких відносин, характерна для рабовласницького та феодального суспільств. Формуванню народностей сприяє більш складна й чітка організаційна структури суспільства, більш розвинені політичні форми.
• Нація — тип етносу, що виникає в період подолання феодальної роздробленості та інтенсивного розвитку капіталістичних відносин. До характерних ознак нації, що відрізняють її від народностей, можна в першу чергу віднести:
* уніфікацію мови, головним чином у процесі поширення її літературної форми через систему освіти, літературу й засоби масової інформації;
* розвиток професійної культури й мистецтва;
* формування соціально-класового складу, що відповідає епосі промислово-культурного розвитку, через певну форму державності або значно розвинений рух за її досягнення, а також визначення економічної спільності в рамках своїх національних держав.
Сьогодні у світі співіснують різні історичні типи етносів. Насамперед це нації (ця форма домінує), народності, збереглися подекуди й більш давні форми — племена та рудименти роду.
При визначенні етносу ми звернули увагу на ті ознаки, чинники, які впливають на утворення етносів. Однак що лежить в основі механізму формування етносу? Якими є головні п ричи ни їх виникнення та розвитку? Відомо кілька концепцій, що дають відповіді на питання про причини і механізми виникнення, формування та розвитку етносу.
Теорії примордиалістського (об'єктивістського) підходу припускають, що етнічна ідентичність ґрунтується на природному зв'язку людини з групою або відповідною культурою. Прихильники примордиалізму вважають етнос і етнічність реально існуючими феноменами, що мають об'єктивну основу в природі або суспільстві. На підставі існування етносу всі теорії примордиалістського підходу можна поділити на два напрями — природний та еволюційно-історичний.
Природний напрям. Його послідовники вважають етнос первозданним (примордиальним, споконвічним) утворенням, заснованим на спільних предках, належності до однієї раси, функціонуванні певних біологічних механізмів. Прихильники цього напряму пояснюють етнічність за до еволюційних ідей, тобто як явище, детерміноване генетичними та географічними чинниками, інтерпретуючи етнічність як «розширену родинну групу» або як «розширену форму родинного відбору та зв'язку».
Ніжність ,наприклад, описати математично неможливо.
2 Чужа душа – то ,кажуть, темний ліс (“Маруся Чурай” Л. Костенко).
3 На мою думку, ситуація набуває загрозливого характеру.
4 І золотої й дорогої мені ,щоб знали ви,не жаль моєї долі молодої (Т. Шевченко.).
5 Кажуть, мудрість приходить з роками.
6 Додому я не йшов, а летів бо ,по-перше, міг похвалитися, що мама одразу має школяра не першої ,а другої групи ,по-друге, треба було збігати в ліс (“Гуси-лебеді летять” М. Стельмаха).
7 Ми ,мабуть, підемо на це свято.
8 Теплий кожух, тільки ,шкода, не на мене шитий (Т. Шевченко).
9 Щоправда, хрумтів на зубах пісок, але на нього не зважали (Ю. Мушкетик).
10 Весна виявилась ,на диво, холодною.
11 А за дверима така ніч і ,мабуть, зоряна (А. Головко).
12 По моєму, ви поспішаєте з висновками.
І ,мабуть, молодість для того, щоб кожний мав свою весну. (Б. Дегтярьов.)
А рік у юності – ціла вічність. Вона ,здається, ніколи не скінчиться. (В. Врублевська).
Може, не ішов я в ногу з віком ,може, сам від себе відставав. (Є. Гуцало.)
За правду гинули невинні . На жаль, нерідко так було. (Б. Дегтярьов.)
Бувало, що ти мені пособляв. Цілими днями бувало, просиджує хлопець над книжкою. Видно, дуже неприємно було їй переказувати це доручення.
У світлиці стало видно ,хоч голки збирай.
Відома річ: кого вогнем пече, тому скрізь вода мріється. Керував студією відомий письменник.
– Ви ,діточки, не скучайте за братиком, - почала було мати... І не доїм і не досплю; усе було тружусь.
Головне реченя завжди провідне в складнопідрядному. Головне, не слід зупинятися на досягнутому.
Объяснение:
В реченні
– Ви ,діточки, не скучайте за братиком, - почала було мати... І не доїм і не досплю; усе було тружусь.
Діточки - прикладка воно не підчеркується, на скільки я знаю