: знаки препинания і синтаксичний розбір: Струмок дзюрчить, роса блищить і вогнище палає і ліс гілками верховіть у небесах витає.​

Пропоную скласти такий діалог між гостем Києва та киянином:
- Доброго дня. Пере чи не могли б ви підказати, як мені дістатися залізничного возкалу?
- Доброго дня. Так, звичайно. Зараз вам слід спуститися вниз вулицею, а потім повернути праворуч.
- Зрозуміло.
- Далі ви побачите велике перехрестя. Перейдете через дорогу і побачите метро.
- Дякую. А ви не знаєчете, чи потрібно мені буде робити пересадки в метро?
- Так, потрібно буде змінювати одну лінію на іншу. Вам підказати?
- Так, будь ласка.
- Ви сядете на станції "Лук'янівська" і доїдете до "Хрещатика". Там ви зміните зелену лінію на червону і дістанетесь зупинки "Вокзальна".
- Величезне вам Щасти!
- На все добре! 

- Алло, добрий день! Це квартира Тарасенків?
- Так.
- Це Михайло, шкільний приятель Сашка. А можна його до телефону?
- Нажаль, Сашка немає – він зараз на тренуванні з футболу.
- Тренування проходить у нашій школі?
- Так. Воно закінчиться десь за півгодини.
- Дуже добре! То я зустріну його біля школи. Я маю повернути йому енциклопедію з історії, яку він позичав мені два тижні тому. Я захворів і не ходив до школи цей час, тож не мав змоги віддати книгу і подякувати.
- Зрозуміло. Сашко після тренування піде прямо додому, тож ти теж можеш підійти одразу сюди.
- Дякую, але я не знаю точно, де ви живете, тому я краще перестріну Сашка біля школи. А якщо раптом ми не зустрінемося, перекажіть йому, будь-ласка, щоб він мені передзвонив.
- Добре, Михайле!
- Дякую Вам!
- Нема за що.
- До побачення!