ЗНАТАКИ УКР.МОВЫ Потрібно записати тези тексту
2) Скласти складний план до тексту
СПІВАЧКА-ЛЕГЕНДА
На високому вокальному небосхилі України сяє зіркою першої величини ім’я
Оксани Андріївни Петрусенко. Ось уже понад шістдесят років минуло, як немає
між нами співачки, та не тьмяніє пам’ять про неї, а її голос, закарбований на
платівках, чарує й далі мільйони людей. Виконані нею народні пісні, оперні
партії, романси ввійшли до золотого фонду української музичної культури.
Оксана Петрусенко — співачка-легенда. І мало хто знає, яким нелегким був
життєвий і творчий шлях видатної артистки. Як це не дивно, але Оксані
Петрусенко не судилося завершити навчання в консерваторії. Власне, вона
співачка-самоучка. І тільки велике, подиву гідне обдарування та ще
феноменальна працездатність піднесли її до мистецьких вершин, поставили в
ряд найвидатніших вокалістів світу.
Вона прийшла на сцену сімнадцятирічною дівчинкою, і її школою стали
провінційні драматичні та музичні театри. Зустріч з Панасом Саксаганським
значною мірою визначила подальшу долю дівчини. Великий український актор
розгледів у ній обдарування й благословив на сцену, пророкуючи Оксані
Петрусенко велике майбутнє драматичної актриси. Мабуть, так воно б і
сталося, якби не закоханість дівчини з Балаклеї, що на Харківщині, у народну
пісню. Її виконання партій у «Запорожцях за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського
й «Наталці Полтавці» М. Лисенка розкрили нову грань таланту Оксани
Петрусенко.
Вона виступала на багатьох оперних сценах — у Саратові, Казані, Баку,
Свердловську, Самарі. Гастролі, гастролі, гастролі… Та де б не бувала співачка,
весь час мріяла повернутись на Україну. Як часто, згадуючи рідний край,
співала вона в концертах «Соловейка» М. Кропивницького, «Віють вітри…»,
«Ой не світи, місяченьку».
Проте минуть ще роки, перш ніж з’явиться ім’я Оксани Петрусенко на афішах
Київського театру опери та балету імені Тараса Шевченка. Це станеться в 1934
році. Запам’ятайте цю дату. Адже доля залишить співачці лише шість років
життя. То будуть роки тріумфів, творчих звершень. То буде хай до болю
короткий, але шлях до безсмертя.
Багато незабутніх образів створила на київській оперній сцені Оксана
Петрусенко. Колеги вражалися її невтомності, її невгамовному бажанню
працювати й працювати. Наче відчувала співачка, що доля не буде
милосердною до неї. Чи багато артистів опери можуть сказати, що мають у
репертуарі сорок партій? І яких партій!
Особливо широко знаною як виконавиця українських народних пісень Оксана
Петрусенко стала після переїзду до Києва. Вона дала сотні концертів перед
робітничою та селянською аудиторіями, зробила записи понад тридцяти пісень
на платівки, мало не щодня звучав голос співачки по радіо. З тріумфальним
успіхом виступила Оксана Петрусенко під час Першої декади українського
мистецтва в Москві, а також на гастролях у Ленінграді, даруючи людям
неповторне щастя зустрічі з українською піснею.
І сьогодні, коли звучить у виконанні славетної співачки «Ой не світи,
місяченьку», «Лугом іду, коня веду», «Стоїть гора високая» чи «Плавай,
плавай, лебедонько», щемно стискається серце.
З давніх давен собака жив поруч із людиною, був її другом та помічником. Це перша тварина, яку приручила давня людина. Вона ділилася із собакою їжею, а той допомагав їй на полюванні та охороняв її та її житло. З тих самих пір продовжується вірна дружба між ними.
Сьогодні роль собаки в житті людей дуже важлива, вона виконує безліч функцій. По-перше, собака – це зазвичай домашній улюбленець усієї родини, який зігріває своїм дружнім ставленням серце, розважає, охороняє дім. Моя подруга дуже любить собак. Вона каже, що собаки дуже розумні, вміють вчитися, розуміють господаря навіть без слів, відчуваючи його настрій. Є породи собак, наприклад, лабрадор, які є дуже добрими, їх беруть у родини з маленькими дітьми, яким вони стають справжніми друзями та захисниками.
Объяснение:
Хтось воліє жити розумом, а хтось – серцем. На моє глибоке переконання, варто дослухатися до серця, якщо йдеться про дружбу чи кохання, але розважливо обмірковувати свої кроки у випадку прийняття рішення щодо вибору професії чи виду діяльності.
На підтвердження своєї думки наведу такі аргументи. По-перше, кожна людина прагне любові, тому треба дослухатися до серця, щоб зрозуміти, що ти зустрів справжнє кохання.
Візьмімо до прикладу головну героїню драми Івана Котляревського «Наталка Полтавка». Хоч мати й переконувала дочку, що возний Тетерваковський стане для дівчини вигідною партією, проте Наталка була іншої думки. Її серце належало Петрові. Героїня відстоює своє кохання, адже без цього хлопця не уявляє подружнього щастя.
По-друге, коли стає питання вибору подальшого майбутнього шляху, то варто розважливо обміркувати свої кроки, аби досягти успіху.
Прикладом, що ілюструє цей аргумент, може бути історія становлення моєї тітки Ольги як фахівця. Вона з дитинства мріяла про сцену. Зрештою дівчина зрозуміла, що без спеціальної підготовки, певних зв’язків їй не потрапити в шоу-бізнес. Саме тому Ольга розважливо підійшла до вибору майбутньої професії. Вона любила допомагати людям, добре знала хімію та біологію, тому стала лікарем. Зараз Ольга Петрівна є чудовим фахівцем і доволі успішною особистістю.
Отож уміти орієнтуватися в різних життєвих ситуаціях дуже важливо. Для цього людині недостатньо одного розуму, потрібне ще й серце.