ЗНАТОКИ! ГЛАВНЫЕ МОЗГИ! УЖЕ ТРЕТИЙ РАЗ ЗАДАЮ, ЕСЛИ СДЕЛАЕТЕ МОЖЕТЕ ПОЛУЧИТЬ ЕЩЕ 60 и НА ДРУГИХ ТАКИХ ЖЕ ЗАДАНИЯХ! ПРОСТО ТАК НЕ ОТВЕЧАТЬ! БУДУ РЕПОРТИТЬ!
Очень
Випишіть зі «Словаря української мови» Б. Грінченка, та «Тлумачного словника української мови» словникові статті зі словами марити, іти, скроня, чемний, питомий. У чому полягає різниця?
Ледве дихнуло весняним теплом, набубнявіли на деревах бруньки - ось, ось виткнуться листочки. Все в природі оживає, неначе одягається в коштовні шати. Ясне сонечко покликало в гості ранню весну. Попливли у небесній височині білосніжні хмарки. Зазеленіла молоденька травичка. Свіжий вітерець торкнувся голих дерев.
Все навкруги змінилось. Прилетіли співучі птахи з теплих країв. Прокинулись милі звірята з зимової сплячки. Дерева прокинулись від зимового сну. Три тополі, височать у полі - вибирають собі весняну барву. Дивишся у небо, а там двоє - журавель і журавочка. І так гарно і легко кружляють, немов би танок якийсь водять. Розтанув на водоймах твердий лід. А хороші діти садять дерева і підливають. Білять вапном, щоб шкідники не вилазили на них і не завдавали шкоди.
Ось така весна у моєму місці!
Прислівник — це незмінна частина мови, яка виражає ознаку, дії, стану, ознаку іншої ознаки: піти ліворуч, дуже повільно.
Прислівник не змінюється ні за числами, ні за відмінками, не має роду. Головною функцією прислівника в реченні є функція другорядного члена речення — обставини: Що маєш завтра зробити, то зроби сьогодні, а що маєш з'їсти нині, то лиши на завтра (Нар. творчість).
Зрідка прислівник виступає в ролі частини складеного присудка: Сонце низенько, то й вечір близенько (Нар. творчість); головного члена безособового речення: На серці у Насті було тихо, весело (М. Коцюбинський). Субстантивований прислівник може виконувати функції підмета чи додатка: Одне сьогодні краще двох завтра (Нар. творчість).
Объяснение: