Знайдіть дієслова активного, пасивного й зворотно-середнього стану у цих реченнях. )
3. Обсипався яблуневий цвіт: і стежки засипав, і доріжки. 4. Нові пісні, новим потоком на тій хвилюються землі, де ручаєм лились широким скарги, печалі та жалі. 5. Не пишеться, а думається тільки, сміється в очі осінь багрецем. 6. Усе міняється, оновлюється, рветься, замулюється мулом, порохом береться – і знов зеленим з-під землі встає.
Моє улюблене заняття
Я дуже люблю вишивати хрестиком та гладдю. Вишивання мене заспокоює та налаштовує на позитивний лад. Вишиваю я вже три роки. Спочатку мені бабуся показала, як це треба робити, подарувала вишивальні голки, п’яльці та муліне.
Вчилася я вишивати на кухонних рушничках. Я вишивала як готові візерунки, які знаходила в Інтернеті, так і ті, що вигадувала сама. З часом у мене виходило все краще, і минулого року я вишила скатертину для бабусі. По краю скатертини я гладдю вишила травичку, з якої визирають квіточки. Бабуся дуже зраділа подарунку і сказала, що пишається мною.
Частіше за все я вишиваю рушники та серветки. Я взагалі люблю власними руками робити речі, якими буде хтось користуватися. Таким чином, моє хобі не тільки приємне, але й корисне заняття.
Українські пісні наповнені глибоким змістом й роздумами. Складаючи їх, народ описував свої переживання, почуття, мрії та надії.
Багато про давні часи можуть розповісти обрядові пісні: веснянки, колядки, щедрівки. Ми можемо не сприймати поклоніння предків перед силами природи, але шанобливе ставлення до хліба, праці, природи не може залишити нас байдужими. Коляда та щедрівка піднімають настрій, об'єднують у християнській родині.
У пейзажній пісенній ліриці змальована чарівна краса рідної природи: безмежні степи, зелені ліси, блакитні річки, золоті пшеничні лани. Здавалося б звичайний краєвид, та дорогий для серця, він оживає в пісенних рядках:
Під гаєм в'ється річенька,
Мов скло вона блистить.
Долиною зеленою,
Кудись вона біжить.
Основне ж багатство рідної землі – український працелюбний народ, що заселяє її – про це теж розповідають пісні.
В інших йдеться про нестримне кохання парубка до дівчини. Вони яскраві на емоції та душевні переживання, які переповнюють їхні серця:
Сопілочка калинова, ясенове денце
Не сопілка тото грає, а любкове серце.
Як не згадати козацькі пісні, що охоплюють цілу епоху визвольної боротьби. У них майстерно оспівані події, час, неординарні поступки героїв. Відображається заклик до боротьби за волю та краще майбутнє в багатьох із них.
Молодою кров'ю полеглих синів скроплені стрілецькі пісні. Вони є особливим прикладом мужності в нерівній боротьбі з численним ворогом.
Також у пісенній творчості неабияка роль відводиться материнській любові до своєї дитини, тузі за загиблим:
Вернися, синку, додомоньку,
Змию, зчешу головоньку.
А перейнятися силою пісні допомагають багаті художні засоби: постійні епітети, символи, паралелізм, метафора, зменшено-пестливі слова. Пісні стільки можуть розповісти про все, вони дуже різні, що, напевно, залишиться байдужою тільки супер черства людина. Допоки ми їх знаємо чи співаємо - пісні житимуть вічно, бо є частиною душі народу, тобто кожного з нас.