Знайдіть помилки і неточності у вживанні дієприслівників і дієприслівниковихоборотів. Обгрунтуйте відповідь. Виправте пропозиції.
1. Читаючи «Грозу» О.М. Островського, перед нами постають образи представників «темного царства».
2. Йдучи на свій перший бал, у Наташі Ростової виникало природне хвилювання.
3. Перечитуючи п'єсу М. Горького «На дні», у мене кожен раз виникає питання, чи може бути дві правди.
4. Раскольников не може зрозуміти, що, вбивши стару, світ не зміниться.
5. Проїхавши 40 кілометрів, ліворуч від дороги нам стало видно будівлі міста-супутника.
6. Прочитавши рекомендовану літературу, студентам стали ясні їхні власні помилки в побудові речень і вживанні іншомовних слів.
7. Майстер жив у підвальному приміщенні, і кожен раз, побачивши чиїсь ноги, у нього завмирало серце.
8. Піднявшись на курган, П'єру стало видно всю панораму бою.
9. Піднявшись на вершину, не чути жодного звуку з долини.
10. Почавши працювати над дисертацією, у товариша вже не залишалося часу на гру в шахи.
11. Все викладене в монографії дуже важливо, враховуючи дефіцит часу практичного лікаря.
12. Заблудившись в лісі, діти були готові вдатися розпачу.
13. Прочитавши уважно розповідь, мені думається, що редакторських поправок в ньому немає.
14. Втікши з дому, хлопчик був незабаром знайдений батьками.
15. Пройшовши кілька кімнат, я був зустрінутий самим графом.
16. Глуповці були здивовані, почувши мірний дзвін.
17. Кучер, що спав і спершись на лікоть, почав переплітати коней.
18. Оселившись в селі, його мрія залишилася колишньою.
19. Вони витягали хворих на матрацах або взявши під пахви.
20. Кинувшись у воду, ми на ходу скидали з себе взуття і плаття.
21. Від науки потрібні такі поради, застосувавши які вийшов би великий ефект в практичній роботі.
22. Потім батько призначається начальником цеху, працюючи на цій посаді півтора року.
23. Варто було б з'ясувати, ким прийнято незавершене будівництво об'єкта, порушуючи тим самим урядова постанова.
24. Він пішов, закінчивши ремонт і коли перевірив роботу двигуна.
25. Почавши читати нову книгу, вона затягує мене і змушує думати.
26. Переконавшись у своїй безпорадності, герою довелося перерізати мотузку.
27. Втративши на війні чоловіка, у неї не було бажання заводити нову родину.
Объяснение:
Восени близнятка Оля й Ніна гуляли в яблуневому саду. Майже все листя з яблунь опало і шурхотіло під ногами. Майже не зоставалося пожовклого листя. Дівчатка побачили велике рожеве яблуко на одній з гілок яблуні. Вони аж викрикнули від радості. Оля запитала - як воно тут зберіглося?. А Ніна захотіла зірвати яблуко. Кожна з дівчаток хотіли з'їсти це яблуко. Вони соромилися сказати, що саме вона хоче його зкуштувати. Яблуко переходило з рук у руки, дівчатка не могли дійти згоди. Але потім вони вирішили віддати яблуко мамі. В маминих очах сяяла радість. Розділивши яблуко вона дала дівчаткам по половинці.
ответ:Рано-вранці вже вишукалась черга з чоловіків, що хотіли... плюнути в картину в центрі майдану. Серед усіх був і хлопчик Том. Він постійно розпитував чоловіків. А чи правда, що вона усміхається? А чи правда, що їй чотириста років? І що вона зроблена з фарби та полотна...
"Тут уся справа в ненависті до усього, що пов'язане з минулим, — пояснював Грігсбі. — Людина ненавидить те, що її занапастило, що їй життя поламало". "А чи є хоч хто-небудь чи що-небудь, чого ми б не ненавиділи?" — питав Том.
Чоловік погодився. Потім пригадав свята, на які знищували те, що ненавиділи. "Найкраще, — мовив Грігсбі, — було того разу, коли громили завод, який ще намагався виробляти літаки. Ну й потішили ж ми душу! А потім знайшли друкарню та склад боєприпасів — і висадили їх у повітря разом!"
Та ось один з черги промовив, що колись знайдеться людина, яка підлатає цивілізацію. Людина, в якої душа горнеться до гарного.
По кутках обгородженого майданчика стало четверо поліцаїв — вони повинні були стежити за тим, щоб не кидали каміння. "Це для того, — пояснив Грігсбі, — щоб кожному випало плюнути разок".
Том завмер перед картиною, дивлячись на неї. У хлопчиська пересохло в роті. Жінка на картині посміхалася таємничо-сумовито, і Том відчував, як б'ється його серце, а у вухах неначе лунала музика.
"Вона гарна", — мовив він. А потім тихо спитав, як її звати. Йому відповіли, що, здається, "Монна Ліза". Влада постановила, що сьогодні опівдні портрет на майдані буде віддано в руки тутешніх мешканців, аби вони могли взяти участь у знищенні...
Том і отямитися не встиг, як натовп, гукаючи, штовхаючись, борсаючись, поніс його до картини. Почувся різкий звук полотна, що рветься... Поліцаї кинулися навтікача. Натовп вив, і руки дзьобали портрет, наче голодні птахи. А Том стояв осторонь і притискав до грудей шматочок полотна.
Додому він повернувся лише ввечері. Цієї ночі весь світ спав, осяяний місяцем. А на Томовій долоні лежала Усмішка. Він дивився на неї у білім світлі, яке падало з опівнічного неба, і тихо повторював про себе, знову й знову: "Усмішка, чарівна усмішка..."
За годину він усе ще бачив її, навіть після того, як обережно склав та заховав. Він заплющив очі, і знову у темряві перед ним — Усмішка. Лагідна, щира, вона була там і тоді, коли він заснув, а світ охопила німа тиша, і місяць плив у холоднім небі спочатку вгору, потім униз, назустріч ранку.
Коментар
Важкі часи: війна, тяжкі випробування, голод та інші лиха часто роблять людей жорстокими та черствими. Вони втрачають віру у добрі часи, втрачають здатність бачити та розуміти прекрасне. Саме так трапилося з героями оповідання Бредбері.
Та не в усіх людей душа повністю кам'яніє. Давно відомо, що серця дітей більше відкриті для добра й краси, ніж серця дорослих. Можливо тому, що на долю дітей ще не встигло випасти стільки нещасть та втрат? Можливо.
Але, все-таки це не виправдання. Бо, якщо людина втрачає почуття прекрасного, якщо її не хвилюють такі цінності, як витвори високого мистецтва, церковні реліквії тощо, то така людина втрачає саму себе.
Саме тому, через серце маленького хлопчика Тома, автор намагався показати світу дорослих, що колись все зміниться на краще. Що краса, усмішка насправді врятують світ.
І виникне органічна цивілізація, "така, щоб люди могли жити мирно". І бачити красу.
Объяснение: