знайдіть речення з відокремленими обставинами

Київ, столиця нашої Батьківщини, – гордість кожного українця. Оспіваний поетами і відтворений художниками, він вражає своєю величчю і красою.

Ось Дніпро, вправлений у темно-зелені береги, котить свої могутні хвилі. Золотоверхі куполи соборів, осяяні лагідним промінням сонця, відбиваючи його, сяють різко і сліпуче. Весною зелень на деревах, свіжа й соковита, вабить очі. А знамениті каштанові свічки, спалахнувши, п’янять своїм солодким ароматом, ніжним і приємним.

Кияни з любов’ю зберігають історико-архітектурні пам’ятки – живу історію народу. На майданах і вулицях міста багато пам’ятників славетним діячам української історії і культури, відомим далеко за межами нашої Батьківщини.

Провівши у столиці кілька незабутніх годин, розумієш, що Київ – місто, до якого хочеться повернутися.

Мені подобається телепередача «Україна має талант». Вона налічує вже декілька сезонів. Це велике шоу. Знайомі ведучі цікаво коментують виступи. Багато обдарованих людей показують свої неймовірні можливості. Досягли вони їх важкою працею та наполегливістю. Деякі виступи особливо зачаровують своєю неповторністю і талановитістю, змушують переживати та вболівати. Також досхочу можна насміятися, коли посередні учасники вважають себе незвичайними. В Україні багато талановитих людей. І їхні виступи захоплюють глядачів. Мені подобаються пізнавальні телепередачі. Можна дізнатися багато нового.

Живий куточок Твір-описВлітку багато дітей гостять у своїх родичів: хто в селі, хто в іншому місті. Я часто відвідую свою тітку, і цього літа я гостила у неї близько місяця. Дні тягнулися поволі і одноманітно, здавалося, що жара долатиме нас вічно. Але один день у мене залишився в пам’яті. Моя подруга Олена запропонувала сходити в Палац для дітей і подивитися «Живий куточок». В порівнянні із задушливими вулицями міста Палац для дітей здався нам раєм. Перше, що я побачила, – це акваріуми з незвичайно красивими рибками. їх різноколірна луска переливалася всіма барвами веселки.Рибки підпливали до скла і дивилися на нас, беззвучно відкриваючи роти, потім раптом різко спливали в глиб акваріума, витончено виляючи хвостами і плавниками. Краса рибок, їх плавні рухи привели мене в стан спокою і утихомиреності. Але тут мій погляд впав на крокодила. Його очі здалися мені сумними.   Ми з подругою пішли далі. У іншій кімнаті були різні тварини і птахи. Крупна і різноколірна папуга щось обурено кричав при наближенні людей. Тут же була мавпа, яку теж турбувало наближення людей, вона голосно кричала. Решта мешканців куточка спокійно реагувала на нас. Товстенькі морські свинки крихітні хом’яки давалися в руки, їм подобалося, коли їх гладили. Ми вийшли з Палацу для дітей, і день здався мені не таким нудним. Спілкування з тваринами принесло велике задоволення. Відчуття спокою і втихомиреності не покидало мене весь день. І досі я часто згадую свої відвідини «Живого куточка».