Знайдіть рядок зі словом, у якому вимова приголосних НЕ збігається з їх написанням. 1) Спотворити, безводний, повітряний 2) Шукач, безідейний, розлюбив, здійнятися 3) Надбудувати, іскра, оспівати, безголосий 4) Виховати, розмазня, безпорадний, ісклевать
ОбъяснениеЩо ж це за поняття таке? Доброта – це гуманність до людей, любов і турбота до оточуючих. Явна ознака доброти – це свідомий прояв добра, корисних справ, які не потребують щось натомість.
Навколишні люди ставляться один до одного по-різному. Одні проявляють увагу і теплоту до інших, а другі не показують ніякої зацікавленості до проблем тієї чи іншої людини.
Наявність другого типу людей на нашій планеті вкрай сумна, бо присутність байдужих, байдужих до всього людей вселяє негативні якості в душі молодих поколінь, які постійно взаємодіють з цими жителями.
Після такого впливу на світлі уми, людина перетворюється на бездушну істоту, якій, крім власних проблем, нічого інше не цікавить. Це дуже трагічно усвідомлювати.
На превеликий жаль, багато хто забув про поняття “доброта”, що споконвіку означало прояв уваги до труднощів інших людей. За добротою значиться те, що в будь-якій ситуації важливо допомагати нужденній в підтримці людині, якщо потрібно, то проявити турботу і увагу до оточуючих.
Слід розуміти, що на доброту здатна тільки сильна людина, бо для слабкої людини – це тягар, що-небудь робити не на користь собі.
Людей, які творять добрі справи, називають особистостями!
Вони можуть зрозуміти страждання будь-якої зневіреної в житті людини, здатні співчувати, співпереживати. А таких людей важко знайти в сучасному світі.
Люди ж, які не бажають мати в своєму серці таку прекрасну якість, як доброта, не представляють собою зовсім нічого, бо їх існування є безглуздим.
Вони затиснуті, пихаті, байдужі. Мати такі негативні якості, значить бути відчуженим від цього світу, оскільки на планеті має панувати добро. Це ми знаємо ще з казок, де зло завжди віддає перемогу добра, тому що так прийнято і так правильно. З цим нічого не поробиш. Якщо людина не здатна на таке високе почуття, значить, вона нікчема.
Доля такої людини не має ніякого сенсу, що дуже прикро і сумно.
Виховувати доброту необхідно з раннього дитинства. Це і очевидно, бо всі ми стикалися з такою ситуацією, як проїзд в автобусі, де важливо збагнути банальну річ: потрібно поступитися старшому поколінню місцем, інакше це вважається проявом неповаги. За це повинно бути соромно не батькам, а дитині, яка не змогла вчасно засвоїти життєвий урок.
Так, доброта – це якість, яка означає прояв турботи і участь до переживань людей. Доброту зобов’язана носити в своєму серці кожна людина на Землі! Тоді і світ зміниться!:
Люба ненько Україна! Ти у нас одна-єдина. Дуже я тебе люблю, все для тебе я зроблю.
Я люблю твої співанки, писанки і вишиванки, споришевий моріжок І бабусин пиріжок.
Буду я про тебе дбати, бо ти для мене – рідна мати. Ти дала мені на щастя ліс і поле, луг квітчастий.
З вами – гори, ріки, луки – я б не витримав розлуки. Море, озеро, криниця – де б не був я, буде сниться.
Ти розквітла вже іздавна, будеш мати долю славну, твої лицарі й герої захистять тебе в двобої.
Невтомима трудівниця, тобі ніколи журиться. Багатієш ти металом, хлібом, медом, сиром, салом.
В цій країні кожна хата добрими людьми багата. Харків, Львів, Донецьк, Полтава – йде про них по світу слава.
Славний Київ златоглавий, ти могутній, величавий. Вздовж Дніпра – гаї, ліси, місто вічної краси.
Тут палаци старовинні і споруди вельми дивні, тут побачиш ти зненацька всякі дива чудернацькі.
Тут у кожній у оселі, працьовиті і веселі, друзі мешкають – кияни, дорогі мої краяни - і митці, і президенти, будівельники й студенти…Тут живе моя сім`я, тут росту щасливий я.
Маю маму, маю тата, маю друзів я багато. Ніяка біда ізроду не здола мого народу.
Я для тебе буду жити, вчитися, щоб все зуміти. Ти ж – міцній і розквітай, Україно, рідний край.
Як Шевченко і Тичина, славлю рідну Україну. Може, я пишу і гірші, але дуже щирі вірші.