Знайдіть складне речення: А) В тихому осінньому погідді осокори стояли під сонцем, наче вилиті з прозоро-жовтуватої вощини (І. Цюпа).
Б) Десь спереду гукнув паровоз і здригнулись вагони (А. Головко).
В) Першим порухом Олени було бігти, попередити, захистити (І. Вільде).
Г) Пурхне очеретянка понад водою, сяде на комишину і гойдається разом із нею (М. Коцюбинський).
Д) Тоді бійці, товплячись біля вікон, з радістю впізнавали штурмовані свої верховини, голосно звертались до них, як до живих істот (О. Гончар).
1.Іменниками є всі слова в рядку
а)завідувач, завідувачка, завідувати
б)книгарня, книжник, книгозбірня
в)виконавець, виконання, виконавши
г)зеленаво, зеленка, зелень.
Правильний ответ:б
2.До власних назв належать слова в рядку
а)цукерка, поле, Дністер
б)Ярослав Мудрий, Харків, Карпати
в)іменник, прикметник, числівник
г)Іван Дмитрович, селянин, хутір
Правильний ответ:б
3.Усі іменники належить до чоловічого роду в рядку
а)Край, тюль, кіно, розпач, Сибір
б)Дріб, аташе, поні, путь, степінь
в)Насип, денді, професор, лось,собака
г)Сирота, суддя, колібрі, нежить, ступінь
Првильний ответ в
4.У якому рядку всі іменники тільки жіночого роду?
а)Таксі, рагу, шасі
б)Шимпанзе, біль, степ
в)Канікули, Суми, стіл
г)Леді, путь, місіс
Правильний ответ г
5.Іменники змінюються за:
а)числами і відмінками
б)родами, числами, відмінками
в)родами і числами
Правильний ответ а
6.У якому відмінку іменники не вживаються з прийменниками?
а)у знахідному
б)у родовому
в)у називному
Правильний ответ в
Є в нашому березняку моє улюблене дерево. На вигляд береза начебто пухната. Тато сказав, що це такий вид беріз. На цю березу ми набрели випадково, гуляючи пізньою осінню в лісі. У лісі ми були самі, але увесь час відчували присутність когось невидимого. Було таке враження, що хтось раптом кинув камінчик, або важко зітхнув, або спіткнувся об корч. Усе порозумілося просто: у лісі господарювала осінь; вона скидала листя з дерев, і вони, падаючи, чіплялися за гілки і стовбури. Це й було причиною незвичайних звуків. Залишаючи ліс до весни, ми попрощалися і з нашою берізкою. Я дістав ручку i на гладкій білій корі написав: «Не сумуй без нас, берізко, ми прийдемо до тебе навесні». I слово своє ми стримали... За зиму напис, зроблений ручкою на корі, нітрохи не потьмянів. Але якщо восени ми були в березняку самі, то зараз усе говорило про присутність людей. У стовбурах беріз були зроблені невеликі надрізи, туди вставлені трубки, з них у банки і капав сік. Він був прозорий. Березовии сік цілющий; бруньки білокорої красуні теж використовують з лікувальною метою, а з березової кори одержують дьоготь, або деревну смолу. Але ж до нас, ще в далекій давнині, люди писали на березовій корі. Цей верхній шар кори, здертий з берези, називаеться берестом. Вона-то й використовувалася на Русі як матеріал для письма. Ця древня руська писемність називалася берестяними грамотами. .Так, весна вступала у свої права. I про це свідчили не тільки прозорий бере- зовий сік, але й теплі стовбури берізок, іхні тонкі рожеві гілочки. Я помітив, що по корі дерева пробігла мурашка. Там, де зійшов сніг, під берізками пробивалася шточка соковитої зелені. І в прохолодному ще повітрі чулися запахи, що бувають тільки навесні. Коли ми поверталися, я підібрав під березами шматочки опалої кори і приніс к додому. Спробую і я написати берестяну грамоту.
(Знаю, що не дуже схоже на казку, але це все, що я могла скласти).